Повертаючись з заміської поїздки, натрапив на пост ДАІ, де працівник міліції попросив помахом жезлу зупинитися на узбіччі.
І тут почалося...
Після того, як я відкрив вікно, до мене звернувся інспектор з вимогою надати усі документи на авто та посвідчення водія. На дане прохання я зауважив, що він не пред'явив власного посвідчення міліціонера, на що інспектор дуже жорстко відреагував словами: " Не час посвідчення пред'являти!" Та покликав свого напарника, у якого був АКМС 7.62, котрий підійшов і дуже "люб'язно" змахнув зброєю у мій бік. Інспектор уже з більшою впевненістю повторив: " Усі документи!" Моя відповідь була незмінною, я вимагав від працівника міліції посвідчення. Вигляд у бійця спецроти МВС став ще більш грізним. Після чого я все-таки змушений був пред'явити документи на авто та посвідчення водія. Почався повний огляд мого авто: від картоплі у мішку - до сидінь, а також перевірки номера кузова з найвищою мірою цинізму у діях працівників міліції. Увесь час огляду ТЗ я намагався домогтись від працівників міліції їхні посвідчення. Але далі в розмовній перепалці громадянина України (мене) та працівника спецроти МВС (чолов'яги зі зброєю в руках) у останнього не витримали нерви та зі словами: " Не час показувати посвідчення!", пересмикнув затворний механізм АКМС та загнав патрон у патронник зі словами: "Я в АТО був 4 рази та в таких "місцях" не те, що ти! Зараз ця пуля опиниться у тобі!"
Такого хамства по відношенню до себе я ніколи не відчував, тому це мене трохи збило з пантелику!
Але, опанувавши себе, я сказав: " Якщо Ви так вирішили, то стріляйте!" Зрозумівши свою неправоту, він опустив зброю зі словами, що зараз буде викликано наряд міліції, а ось вони мені уже "покажуть". 
Огляд підходив до кінця, інспектор, не знайшовши нічого, до чого можна було б причіпитися віддав усі мої документи, які він забрав і не віддавав увесь цей час. А далі почав виправдовувати себе та свого напарника тим, що ми (громадяни) дуже погано відносимося до співробітників міліції та те, що вони скоро підуть на пенсію, потім на прощання він вирішив показати мені своє посвідчення, але я навіть не встиг прочитати його фамілію...

А тепер запитання до громади: що це? Звірства на останок? Чому громадяни міста повинні терпіти подібне хамство? Мені погрожували зброєю у мирному місті, задалеко від фронту!
P.S.: Проходивши службу на сході, я зустрічав там наші житомирські підрозділи та знаю, як вони бувать "в АТО" - на кожного бійця з Житомира вони везли по 10 л. горілки...
А тепер, громадо, думайте, як після такої кількості горілки можна захищати країну.