Ніч з середи на четвер на Майдані минула спокійно. Про це повідомляють усі, хто залишився вартувати. Багато хто вже встиг охрестити цю ніч "найдивовижнішою" з усіх за часи Майдану. На новий штурм не розраховували, бо знали, що влада не наважиться брати Майдан при такій кількості людей. Втім, напередодні ввечері майданівці почали зводити більш надійні барикади - трамбували сніг та заливали його водою: “Може, воно й на краще, що попередньої ночі ми втратили частину барикад. Ми мали змогу перевірити їх надійність. Тепер от будуємо “на віки”,”- розказує один із будівельників. Частину барикади з боку вулиці Михайлівської зварили з арматури. На Інститутській звели триметрову стіну, а спуск залили водою. Кажуть, щоб свій каток  був і у “беркутівців”. Хрещатик теж активно барикадували - волонтери прибирали сніг, складали у сміттєпакети і санками доставляли до кордону. У житомирському штабі теж додатково обгороджувалися.

Скидається на те, що побут у наметовому містечку на головному майдані країни організований краще ніж у самій країні. Добровольці хапають до рук лопати і чистять сніг, вправніше за комунальників, молоді дівчата-студентки охоче перекваліфіковуються з кухарок на польовій кухні у спритних медсестричок, а хлопці без остраху біжать на передову - захищати Майдан. Щось десь постійно вариться, париться, обговорюється, розноситься чай, молоко, бутерброди з салом і часником, рубаються дрова, ставляться намети, читаються вірші… І тільки на перший погляд все це виглядає неорганізовано і метушливо. Кожен робить свою роботу, але ніхто не каже про втому. Коли звучить гімн України, можна побачити справжнє обличчя Майдану - “Разом і до кінця”. Саме тому у влади немає жодних шансів перемогти.