21 листопада 2019, 07:59 Житомир: °C
Виталий Мельничук
Вице-президент инвесткомпании «КІНТО». (в 1990-1992 - председатель Житомирского горсовета и его исполнительного комитета)

Що буде із гривнею?
Вчора зателефонував з Чернігівщини мій давній друг, він там живе, має серйозний бізнес. "Віталій, чи правда, що гривня скоро обвалиться? Слухай, що пишуть". І читає коментар дуже відомого економіста, де описано сценарій цього обвалу. Я вже не раз чув про це, та часу самому розібратись не було. Схвильоване питання мого товариша спонукало це зробити.  Чи справді нас чекає обвал гривні, не менший, ніж два роки тому? (а тоді курс протягом місяця впав із 5 грн. до 9, а потім вже зупинився на 8 грн.).  Прогнози справді  різні – від найгірших до оптимістичних. Не буду на них зупинятись, щоб не обманутись. Спробую оперувати головними фактами. І перший із них – баланс валюти в країні. Він залежить від того скільки валюти (доларів, євро) зайшло в країну (експорт) і скільки вийшло (імпорт). Український експорт напряму пов'язаний із станом світової економіки. Новини, які надходять із світових ринків не втішають. Світова економіка зменшила темпи зростання, як і головні її драйвери - США, ЄС, Китай. Дві ключові для нас валюти - долар і євро – дешевшають по відношенню до золота, ціна на яке, номінована в доларах, за останній місяць виросла на 17%. Якщо темпи зростання світової економіки і далі сповільнятимуться, потреба в українському експорті, левову частку якого складає експорт металів та продуктів хімії, зменшиться. Як і ціна на метал і продукцію хімії в доларах чи євро, що теж приведе до зменшення надходження валюти. При нинішніх темпах і обсягах імпорту, які за шість місяців цього року на 5,5 млрд. дол.. більші за експорт – це ризик для гривні. Та сьогодні цей ризик поки що не критичний. Обсяги експорту не зменшуються, ціни на головну експортну продукцію теж, хоча прогнози тут різні, аж до самих негативних. Тому, думаю саме тут може бути «найбільша халепа» для гривні.Другий фактор – стан державних фінансів. В коротко строковій перспективі тут ніби то все нормально - поточні зобов’язання держави виконуються. На Єдиному казначейському рахунку («закрома Родіни») накопичено нерозподілених грошей на 30 млрд. грн. Схоже поточних ризиків для гривні тут немає. Хоча є довготермінові – великий зовнішній державний борг – 67 млрд. дол. Але вплив цього фактору ми відчуємо пізніше, через два-три роки, коли потрібно буде повертати борги, в тому числі і «футбольні».Третій фактор – валютні резерви, вони сьогодні наблизились до 37 млрд. дол. Цього достатньо, щоб у разі потреби підтримувати курс гривні стабільним досить довго. До того ж ведуться переговори з МВФ, щоб із іншого, кредитного джерела отримати валюту в країну, що на якийсь час зменшить вплив фактору від’ємного торгівельного балансу і збільшить валютні резерви. Думаю, поки що не критично, що переговори про отримання чергового траншу в 1,5 млрд. дол.. затягуються, хоча це впливає на гривню з іншої сторони – зменшує приток іноземних інвестицій – так би мовити «неторгової» валюти в країну через погіршення «інвестиційного образу» країни. Четвертий фактор – політичний. Сьогодні при владі в Україні, умовно кажучи, експортери. А вони зацікавлені в слабкій гривні, щоб збільшувати обсяги експорту і посилювати за рахунок цього свої конкурентні можливості. Водночас – різке ослаблення гривні аж ніяк не влаштовує владу як таку, бо працює на зменшення її рейтингу, тоді як до парламентських виборів залишився рік. П’ятий фактор – за експертними розрахунками гривня сьогодні є однією із найбільш недооцінених валют і тому її девальвація буде лише збільшувати розрив між справедливою і фактичною ціною гривні, порушувати головні економічні співвідношення. Та що у нас не порушувалось? Висновок – великих ризиків для різкого падіння курсу гривни поки що немає. Не виключена незначна девальвація, до рівня не більше 8,05-8,07 до кінця листопада. А далі – треба знову дивитись, бо як бачимо, не все так просто.