А чому нема жодного проекту підвищення елементарної політично-соціальної освіти виборців, громадян?
Прочитав ФБстатус Oksana Markarova:
щоб мене не запідозрили в агітації чи анти-агітації напишу без прізвищ. Риторика більшості кандидатів мажоритарників прекрасна, якщо би вони балотувалися на посади мерів міст чи інших посад пов'язаних з господарно-комунальними питаннями. вони взагалі знають що головна функція парламенту законотворча?
Кілька років тому на чергових виборах у мене сталось Саторі, тобто просвітлення. Я раптом зрозумів, а чому ж електорат в обласних центрах під час прямих етерів з кандидатом до ВРади, майже на 70-90% запитує не про те, що той буде творити законодавчо в Парламенті держави, а про проблеми ЖКГ, пенсії, зарплати, дороги, коротше про туеву хучу місцевих соціально-інфрастуктурних проблем. І ось вчора я знову В СЕРДЦАХ слухав питання та відповіді земляків до одного з кандидатів в такому ж контексті - ЖКГ, дороги, невідремонтований дітсадочок, і т.д. і т.п.
І кандидату доводиться замість свого політичного бачення творення держави ставати таким собі ВСЕ В ОДНОМУ ФЛАКОНІ: начальник ЖКГ, автодора, головний інженер, завхоз, директор школи, прораб і т.д.
Так в чому ж те японське Саторі? Ось.
Виходячи з того, що ми дуже поранені совком і воєнним комунізмом, а значить нас треба вчити комусь зі сторони, я вважаю більшу частку проблеми в тому, що за 23 роки незалежності жодна іноземна "грантодавательна" організація не додумалась ініціювати створення в Україні спеціальних ГО і спецпроектів на ТБ, які б навчали населення бути громадянами, по всій країні проводилися б курси підвищення громадянської освіти з елементарної "правової" точки зору, що призвело б до того, що електорат розумів би елементарні політичні моменти.
А кандидати просто пливуть за течією, бо на біса їм напрягаца і ризикуючи рейтингом перебивати ті прохання людей поясненням про те, що вони не в начальники ЖЕКу або автодору ідуть, а в Парламент країни де треба приймати політичні закони загальнодержавного рівня.
Потрібно створити спецпроекти які б давали населенню елементарні знання того, а що ж воно таке той ВИБОРЕЦЬ, той ДЕПУТАТ ПАРЛАМЕНТУ, ті ВИБОРИ, як все це діє, за що відповідає виборець і за що депутат Парламенту, що таке взагалі бути громадянином з виборчо-"правової" точки зору, та й взагалі що ж воно таке той ГРОМАДЯНИН. Головну проблему чомусь ніхто не бачить всі 23 роки, проблему невміння значної кількості населення бути громадянином не по формі, а по суті в елементаних політично-державних питаннях.
В Україні є будь які курси, в універах навчають на будь кого, від чоботаря до ядерного фізика, але ніхто досі не здогадався започаткувати головні курси - курси вивчення громадянськості.
Але у мене інше питання, а чому наш дорогій Захід не вимагає цього від нас, він же на словах дуже бажає і вимагає, щоб у нас тут була свідома демократія. Ось що дивно. Натомість нашому дорогому Заходу головне аби формально вибори пройшли більш-менш чесно, а те, що велика частина населення гадки не має що воно таке по суті, так це Заходу пофіг. І так само Заходу пофіг, що в такому советизованому суспільстві, як наше, завдяки формально "вільним виборам" а-ля ВСІМ ГРЕЧКУ просоветська частина формальних громадян "обирає" суто антидемократичні партії, корупціонерів, мерзотників, агентів того Пуйла, який робить все для придушення паростків американсько-європейської республіканської демократії.
Тому я вже кілька разів пропонував своєму другу Вахтангу Кіпіані, як досвіченому тележурналісту, запропонувати якомусь ТБканалу, 5 або Есспрессо, може 1+1, створити спецтелепроект саме для вирішення цієї проблеми, щось на кшталт "ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА з Вахтангом Кіпіані".
Що скажете, друзі-виборці?
