Десь у лютому-березні минулого року  ми з моєю дружиною Оленою прогулювалися житомирським парком. Не Гідропарком на Корбутівці, а тим, що в кінці Старого бульвару, і щодо перейменування якого зараз схрестили дискусійні клинки різні люди, не обов’язково житомиряни. До нас підійшли дві молоденькі дівчини і почали (з нашої згоди) ставити деякі запитання, записуючи на відео та диктофон. Представилися просто житомирянками. Дівчат найперше цікавило, чи подобається нам нинішній парк. Ми їм відверто (кожен наводив свої аргументи) говорили, що не дуже. Втім про це пізніше. Я не витримав і в свою чергу запитав у дівчат, чи знають вони, хто його заснував? «Юрій Гагарін»  – почув у відповідь. Довелось дещо просвітити їх, розповівши про барона Івана де Шодуара, який приблизно на  початку ХХ-го століття  – а то була територія його  садиби – почав в цій місцині створювати парк. Робилось все за планом і за законами паркового  мистецтва. Городяни, які живуть у Житомирі хоча б кілька останніх десятиліть, ще пам’ятають, яким ошатним і гарним він був.  Особливо приваблювали затінені (навесні і влітку) алеї – по ним житомиряни (юні, сімейні пари з дітьми, літні люди) полюбляли чинно прогулюватися.  Вражало різноманіття видів дерев, в тому числі рідкісних для нашої зони.  На кожному висіла табличка з його назвою, в тому числі науковою (латинню) – живий посібник з природи. Нині ті дерева практично всі вирізані, таблички зникли раніше. Тополі, які виросли (можливо й насаджені за радянських часів) рясно покриті відомим рослинним паразитом омелою, яка висмоктує соки із стовбурів, гілок. За останні десятиліття омела знищила у парку десятки цінних порід. Її потрібно було своєчасно зрізати, але… Крім омели, занапастили насадження й двоногі паразити – знайшлись «комерсанти», які занадились промишляти деревину прямо в парковій зоні. Не обов’язково ділову – на продаж для мангалів, грилів теж підійшла б.  Де величні акації (науковою – робінії), де величезні дуби? Скажуть – хвороби, час. Але ж дуби живуть віками, а парк заснований лише трохи більше століття назад. І якщо дерева починали хворіти (значить догляд був поганим), то їх потрібно було вчасно і кваліфіковано лікувати. Думаю, якщо підняти документи, то виявиться, що на це виділялися кошти, але питання, чи  пішли гроші за призначенням – дерева ж не поскаржаться. А щодо дубів, то цікаво, чиї квартири зараз прикрашає паркет із їхніх могутніх стволів? Вирізьблені на залишках стовбурів скульптури є жалюгідною спробою виправдати знищення дерев, які були окрасою парку. Навколишні мешканці, інші житомиряни влаштовували протестні акції проти знущання над природою, але навіть відступивши, «заготівельники» знову поверталися. Наразі залишилися свідчення, що барон Іван де Шодуар був жорстоким щодо тих, хто дозволяв собі неподобства в його парку. Можливо, тому й зміг, принаймні за своє життя, зберегти його. Зараз насадили молоді дерева, але коли ще вони виростуть? І чи будуть такі, які нагадуватимуть колишню красу?  Звісно, можна списати все на колишніх керівників парку, міста. Але що, зараз у паркових зонах у нас все гаразд? До речі, нинішня метушня деяких житомирських очільників навколо Гідропарку (як і частково певні прожекти щодо парку Гагаріна) схожі скоріше на черговий переділ власності і змагання за доступ до певних грошових потоків ніж справжню турботу про ці громадські об’єкти.  .

Про збереження пам'яті першого космонавта світу Юрія Гагаріна. Я ріс на житомирській вулиці Госпітальній, і таким було її ім’я від часу прокладання, в будинку, побудованим моїм прадідом. В певний час її вже починали називати як належить українською – Шпитальною. На честь першого космічного польоту цю вулицю перейменували, вона стала носити своє нинішнє ім’я – Юрія Гагаріна. Приблизно в той же час так же став називатися міський парк культури і відпочинку. Ніхто згоди ні мешканців цієї вулиці, ні житомирян взагалі тоді не питав. Тобто на даний час ім’я людини, що першою відправилась у космічний простір,  в Житомирі залишиться увічненим в назві вулиці. Отже, спекуляції на тему, що перейменуванням парку імені Юрія Гагаріна на Шодуарівський зітре ім’я першого космонавта з мапи Житомира, є безпідставними. Як і твердження про невиправдані витрати з бюджету на перейменування – наскільки я знаю, жилих будинків за адресою парку імені Юрія Гагаріна не числиться, а якщо і є, то їх одиниці. І такі настрої насамперед підігрівають люди, заангажовані російською (читай радянською) пропагандою. Часто й відверті прокремлівські тролі, які уважно слідкують за такими сайтами, як Житомир.info.

…Навіть заради того, щоб юні і не тільки юні житомирян знали справжню історію свого міста, парк має називатися Шодуарівським.