3 квітня 2016 року відбувся безпрецедентний за обсягом злив конференційної інформації про офшорні компанії світових політиків та бізнесменів. Серед яких офшор, оформлений на Президента України Петра Порошенка.

Проект Panama Papers

Журналістське розслідування базувалось на документах з поштових сервісів панамської юридичної фірми – Mossack Fonsaca & Co., яка займається реєстрацією офшорних компаній.

Інформація про офшорні компанії зливалась анонімом німецькій газеті Süddeutsche Zeitung. Вона поділилась матеріалами із двома об'єднаннями журналістів-розслідувачів ICIJ та OCCRP, які і займались розслідуваннями. Цим у світі займалось близько 400 журналістів.

3 квітня о 21.00 одночасно всі журналісти опублікували матеріали розслідувань. В них фігурували фірми близько 20 українських бізнесменів та політиків. Серед них Валерія Гонтарєва, Генадій Труханов, Мохамед Захур та Петро Порошенко.

З документів відомо, що Порошенко виводить з 2014 року свою компанію Рошен у офшор на Британських Віргінських Островах. З оприлюдненої інформації виходить, що Президент декілька разів порушив закон. Перший раз заснувавши нову компанію на своє ім’я після обрання, порушивши 103 статтю Конституції України. Другий раз, коли не вказав у деклараціях за 2014 та 2015 роки, що має внески у статутний капітал іноземної компанії. До речі, декларація за 2015 рік раптово зникла із сайту Президента.

Суперечною є інформація про те, чи збрехав Порошенко у січні, коли казав, що передав активи Рошен у сліпий траст. У розслідуванні йде мова, що траст лише створюється. Але є стаття, де мова йде, що журналісти помилилися.

Насправді у всьому світі великий бізнес використовує офшори для оптимізації оподаткування та захисту прав власності. Це є загальновживаною світовою практикою у сфері фінансів. Український бізнес не є виключенням. Практично усі великі компанії в Україні для оптимізації оподаткування використовують офшорні зони. Навіть середні компанії не відмовляються від використання юридичних осіб, які зареєстровані в офшорних зонах.

Але, що мене особисто в цій ситуації «заділо»: коли бізнес використовує офшори, його мотив – це сплачувати менше податків. І причина цього - недосконалість податкової системи та високі податки. Компанії це роблять, бо вони не можуть вплинути на податкову систему в державі та зробити її такою, щоб не виводити активи у офшорні зони.

Але, коли найвища посадова особа у державі – Президент, який має найчисленнішу фракцію у Парламенті, декількох міністрів в Уряді та найбільшу політичну вагу в державі, - замість, того щоб змінити цю систему та створити умови, щоб бізнесу було вигідно платити податки в Україні, сам створює офшорну компанію.

В той час, коли уся країна, як може допомагає фронту, сплачує військовий збір, Президент за допомогою офшорних компаній хотів уникнути сплати податків від продажу компанії Рошен. По суті, не заплативши до бюджету України мільйони доларів.

Офшори – це не лише оподаткування, бо Рошен сплачує податки в Україні. Це звичка українського бізнесу захищати право власності. В українських реаліях рейдерство – це звикла практика, причиною якої є судова система, де не можливо відстояти право власності на бізнес. І в цих умовах знаходиться увесь український бізнес.

Але, знов таки, хто заважав Президенту з його політичним впливом реформувати судову реформу, або хоча б розпочати цей процес?

І можна було б сподіватись, на те, що опублікована інформація журналістів зацікавить Національне Антикорупційне Бюро (НАБУ), яке на основі інформації проведе власне розслідування щодо законності дій Президента. Але, як виявилось, в Законі про НАБУ написано, що воно не може чіпати діючого Президента

P. S. А можливо Проект Panama Papers та світове журналістське розслідування - це елементи гібридної війни проти України?