Традиція комунальних газет бере свій початок із часів радянської доби, коли влада мала свої ЗМІ та повністю їх контролювала. Кожна районна, міська, обласна рада утримувала підконтрольну пресу та інші «рупори», такі як радіостанції та телеканали, щоб за кошти громадян розказувати «свою правду».

Частково ця система збереглася і до наших днів. Щоправда зараз незалежних видань стало в рази більше, і люди мають змогу отримувати інформацію з інших джерел. Комунальні ЗМІ вже не мають такий вплив, як у радянські часи. Але влада все одно продовжує утримувати та фінансувати підконтрольні ЗМІ за кошти платників податків.

Це стосується і комунальної газети «Місто», яка утримується за рахунок житомирян.

Будь-яка влада не поспішає позбавлятися ресурсу у вигляді газети, яка всіляко вихвалятиме її. В ідеї створення комунальних ЗМІ лежить єдина задача – висвітлювати діяльність влади у позитивному контексті.

Для читачів абсолютно байдуже, яка форма власності газети: приватна чи комунальна. Переважна більшість, звісно, віддає перевагу приватним виданням, які, на відміну від комунальних, подають об’єктивну інформацію та погляд із різних сторін.

Газета, залежна від влади, ніколи не буде цікавою для читачів і не витримає конкуренції з комерційною пресою, яка завжди орієнтується на свою аудиторію. Натомість комунальні видання орієнтуються виключно на думку та позицію влади, яка їх «годує». Бо мільйони з бюджету заохочують думати не про читачів, а про відпрацювання цих коштів.

Комерційна газета, в першу чергу, робить продукт для своїх читачів, бо від них залежить її існування. Поки газета цікава – її купують, відповідно вона існує. Якщо газета популярна, вона отримує ще й додатковий прибуток від реклами.

Якщо взяти газету «Місто», то в ній практично відсутня реклама. І, навіть не дивлячись на заклики на шпальтах газети про розміщення реклами, рекламодавці не поспішають розміщувати в ній свої матеріали. Це свідчить про те, що вона, навіть будучи безкоштовною, є нецікавою для читачів.

Але редакція газети думає інакше. Ось що каже в. о. редактора газети «Місто»: «вибирання житомирянами з боксів усього тиражу кожного номера «Міста» спростовують закиди щодо її непотрібності». 

Якби ця газета продавалася і кожного тижня увесь тираж газети РЕАЛІЗОВУВАВСЯ, тоді можна було б говорити про її корисність та потрібність. А поки доводиться говорити лише про ВИБИРАННЯ безкоштовної газети, яка між іншим коштувала житомирянам у 2016 році мільйон гривень!

Коли читачі голосують гривнею – це найкраще підтвердження того, що газета цікава і справді потрібна.

Навіть будучи платною, газета «Місто» не могла похизуватися своєю популярністю. За словами колишнього редактора газети Андріана Федуна: «Майже половина тиражу не реалізовувалася та нікому потрібною не була». Тобто викидалася або здавалася на макулатуру. Варто зазначити, що непоодинокими були випадки примусової передплати комунальної газети працівниками бюджетної сфери.

Вже тоді було зрозумілим, що вона є нецікавою для житомирян. Але було прийнято «геніальне» рішення зробити газету безкоштовною. Якість газети від цього, звісно, не покращилася, можливо навіть навпаки. Але бюджетні гроші освоїлися. Частина на новий стиль газети, частина на металеві бокси, частина ще на щось. Обіцяного самофінансування газети звісно не сталося. І редакція знову проситиме наступного року виділити з міського бюджету гроші на своє утримання.

Хто ж має нести відповідальність за те, що кошти міського бюджету використалися неефективно і результати, які обіцялися, не здійснилися? Чи понесе хтось відповідальність? Питання залишається відкритим.

Міській владі варто переглянути необхідність і доцільність цієї газети. Скоріше за все, міська громада нічого не втратить від припинення фінансування газети «Місто».

Проблеми інформування у місті не існує. У Житомирі вистачає як друкованих, так і електронних ЗМІ. Сайт міської ради виконує функції з інформування населення набагато ефективніше від газети. Якщо справді у міської ради є необхідність випускати важливу інформацію в друкованому вигляді для окремих категорій мешканців, з цією функцією повністю впорається бюлетень на один аркуш. Його можливо робити значно меншим тиражем в 1-2 тисячі і коштуватиме він в десятки разів менше ніж утримання комунальної газети.

Якщо справді газета є такою корисною та успішною, то міська рада з легкістю зможе вигідно продати дане ЗМІ і повернути в бюджет хоча б частину коштів, які були витрачені на її утримання та оновлення.

Кошти, які спрямовує міська рада на утримання комунальної газети, можливо використовувати для розвитку місцевих ЗМІ. Якщо таке бажання буде у міської влади. Через конкурси проектів або гранти можливо підтримувати найбільш якісні та цікаві для міста проекти місцевих ЗМІ. Той, хто пропонує кращий продукт, отримує кошти на його реалізацію. У такому випадку гроші платників податків будуть витрачатися на розвиток місцевих засобів інформації, а не на макулатуру.

Можливо тоді ми побачимо місцеві антикорупційні розслідування, інтелектуальні передачі, історичні проекти, пов’язані з історією нашого міста тощо. Сподіватися побачити антикорупційне розслідування або критику дій окремих чиновників в комунальній газеті не варто. І говори про незаангажованість та незалежність газети також немає сенсу.

Тоді чому ж житомиряни мають фінансувати дану газету? Корисною її назвати важко, так само як і цікавою. Незалежністю або об’єктивністю також похизуватися вона не може. Можливо досить витрачати мільйони на газету, яка ніякої користі місту не приносить?

Будь-яке ЗМІ, не залежно від його виду, має залежати від своєї аудиторії, а не від влади. І заробляти воно має якістю своїх матеріалів, а не виконанням вказівки зверху.

Це питання не про газету, а про гроші. Про наші з Вами гроші. І про те, на що ці гроші витрачаються і що взамін отримує місто та мешканці.

У місті є інші актуальні проблеми, на вирішення яких було б ефективніше спрямувати кошти, які йдуть на макулатуру (тобто на випуск газети «Місто»).

 Підтримати петицію щодо припинення фінансування газети «Місто» можливо за посиланням: http://petitions.zt-rada.gov.ua/list/view/434