У 2016 році житомиряни добре вивчили такі слова, як партисипаційний бюджет, громадський бюджет або бюджет участі. Хоча ще три роки тому всього декілька людей в Україні знали значення цих слів.

Цьогорічний бюджет участі – це перший досвід запровадження механізмів прямої демократії унашому місті. І це чи не єдине, за що можна похвалити місцеву владу в 2016 році. Бюджет участі допомагає розвивати демократію та активізує громаду міста, хоча при цьому він одночасно і прикриває корупцію. І про це піде мова далі.

Бюджет участі – це крок до розвитку міста

Бюджет міста – не власність міського голови, начальника управління фінансів, депутатів або будь-кого іншого. Бюджет міста – це власність усіх житомирянам, які періодично на виборах обирають тих, хто буде правильно витрачати ці кошти в інтересах громади.

Бюджет участі є прямим методом впливу на те, куди буде витрачено частину міських грошей. Завдяки механізму партисипаційного бюджету вдається використовувати гроші найбільш ефективно. Громада сама показує, які проблеми є актуальними у місті, сама знаходить шляхи їх вирішення і сама ж контролює хід робіт.

В країнах Західної Європи давно зрозуміли ефективність такого механізму і поступову збільшують об’єми коштів, які виділяють для громадських бюджетів.

Те, що у Житомирі з`явився бюджет участі, є досягненням громадських активістів, в перше чергу, Артема Шелестюка, який був локомотивом, що тягнув цей проект. Також варто відмітити міського голову Сергія Сухомлина, який сприяв та підтримував ініціативу активістів. До того, щоб бюджет участі в Житомирі відбувся, долучилося набагато більше людей. Але без позиції міського голови цього б проекту не відбулося.

Міська влада та її виконавчі органи з усіх сил намагалися загальмувати бюджет участі у Житомирі. Але він вдався і це найголовніше!

Бюджет участі є корисним для влади, він допомагає відволікти увагу від корупції!

На бюджет участі було виділено 9 млн грн. Звісно, для пересічного житомирянина це надзвичайно велика сума грошей. В той же час бюджет міста в 2017 році складає 2,3 млрд грн. А бюджет розвитку міста – близько 300 млн грн.

Бюджет участі – це зовсім незначна частина бюджету міста. І багатьом міським головамвін допомагає вирішити відразу декілька завдань:

–         відволікти увагу громадськості від того, як будуть витрачатися і на що підуть інші 99% бюджету міста;

–         створити у мешканців міста уявлення, що вони реально розпоряджаються міським бюджетом;

–         підвищити свій рейтинг і підтримку.

Рекламна кампанія, яка проводилася в місті протягом декількох місяців, привертала увагу житомирян до бюджету участі. Але в той же час ніхто не звертав уваги, як розподіляється інша набагато більша частина коштів громади.

Знову повторюся, бюджет участі у Житомирі це #ПЕРЕМОГА, можливо навіть єдина перемога міської влади за минулий рік.

Для того, щоб виростити щось корисне, потрібно багато часу та зусиль, лише бур’яни ростуть самі по собі. Це стосується і партисипаційного бюджету у Житомирі та процесу його впровадження.

Звісно, 2017 року бюджет участі має бути доопрацьований. В перше чергу, потрібно збільшити кількість заявок, а також збільшити активність житомирян у голосуванні за проекти.

Для цього процес голосування потрібно зробити максимально зручним для громадян. У час інтернет-технологій потрібно забезпечувати можливість онлайн-голосування. Наразі вже відпрацьовані технології та механізми його реалізації та унеможливлення накручування голосів. При цьому варто залишити та збільшити кількість пунктів для голосування бюлетенями.

Аналізуючи минулорічний бюджету участі, цього року доцільно внести певні зміни до самого механізму.

1. Розділити проектні заявки на категорії великі та малі проекти.

Усі проектні заявки потрібно ділити на малі та великі,відповідно до вартості проекту. Адже ситуація, коли проект вартістю в мільйон гривень конкурує з проектом, бюджет якого 50 тис. грн, нагадує коли 40 кг боксер виходить на ринг проти спортсмена вагою 120 кг. Шанси мають бути рівними й усі повинні змагатися у своїй категорії.

2. Варто запровадити географічний поділ проектів.

Уявіть ситуацію, коли за підтримку житомирян змагається проект міського значення, наприклад, створення молодіжного центру, будівництво скверу, облаштування зони відпочинку в центрі міста з проектом, який стосується конкретного району або навіть конкретної вулиці, наприклад, облаштування дитячого або спортивного майданчику чи створення скверу у спальному районі. Ці проекти не можуть змагатися на рівних, адже в будь-якому випадку перевагу отримуватимуть загальноміські проекти.

Механізм може бути наступний: зі 100 % коштів бюджету участі 30% розподіляти виключно між загальноміськими проектами. Місто поділити на декілька ділянок і решту коштів розподілити між цими ділянками. Якщо таких зон буде 7, тоді кожна отримає по 10 %. Проекти в кожній зоні будуть конкурувати виключно між собою. Це дозволить рівномірно розподіляти проекти по території усього міста. Кількість таких зон і відсоткове співвідношення потрібно детально продумати та обрати найбільш ефективний варіант.

Бюджет участі звісно може слугувати інструментом відволікання уваги громада від того, як витрачається 99 % бюджету міста. Попри це, бюджет участі є інструментом прямої демократії, який сприяє розвитку міста та його мешканців. Чим раніше люди почнуть розуміти, що не існує ніяких грошей міста, а є лише кошти платників податків, і що бюджет міста не належить чиновникам та політикам, а є власністю усій громаді, тоді до політиків будуть інші вимоги.

При провадженні таких інструментів, як електронні петиції, бюджети участі тощо, люди будуть розуміти, майдан та шини – це не єдиний і не найкращий інструмент впливу на владу.