Якщо дешеві тарифи та вартість проїзду у громадському транспорті називають популізмом, то масові будівельні роботи у місті є також популізмом. Витрачаючи мільйони гривень на будівництво та інфраструктурні проекти сьогодні, у міста забирають можливість розвиватися завтра.

Місцеві ЗМІ періодично проводять опитування житомирян, щодо діяльності міського голови та ставлення до того, що відбуваються у місті. Хтось говорить, що місто починає змінюватися адже розпочаті великі будівельні проекти: реконструкція тротуарів, комплексний ремонт мікрорайону Польова, будівництво та реконструкція закладів освіти та спорту, будівництво скверів, реконструкція вулиці Михайлівської, тощо. Усі ці проекти та роботи не залишаються непоміченими для житомирян. І непоодинокою є думка про те, що попередні міські голови не працювали так добре, як чинна місцева влада.

Проводячи подібні порівняння, варто враховувати те, що міські голови різних років працювали у різних умовах, вони мали різні повноваження, бюджети та можливості. Колишні міські голови не мали скільки коштів у бюджеті міста, скільки зараз має нинішня місцева влада. У своїй діяльності вони і думати не могли про такі масштабні проекти.

Після реформи децентралізації у містах з’явилися значні фінансові ресурси, і нічого «кращого», ніж спрямовувати їх у будівництво, міські голови не придумали. Це стосується багатьох міст України, де місцеві чиновники з великим захватом закопують бюджетні гроші в землю. Можливо це робиться з причини того, що при будівництві важко порахувати скільки насправді усе коштує, відповідно і контролювати витрачання бюджетних коштів набагато важче.

Ситуація, коли грошей багато, і міські голови та депутати не знають, куди їх діти, зовсім скоро закінчиться. За декілька років переваги бюджетної децентралізації зникнуть. Додаткових надходжень з податків, які почали залишатися в містах, буде вистачати виключно на повноваження, які держава віддасть містам. У майбутньому на міста очікує дефіцит місцевих бюджетів, грошей буде ледь-ледь вистачати на обслуговування міської інфраструктури та комунальні видатки.

Це загрожує не усім містам. Там, де міські голови та депутати реінвестують частину бюджетних грошей, вкладаючи їх у розвиток, у майбутньому бюджети будуть зростати швидше, ніж додаткові зобов’язання. Коштів вистачатиме для подальшого розвитку і міста, і його інфраструктури. У містах же, де бюджет проїдають та закопують в асфальт, перспективи розвитку невеликі.

Що чекає Житомир?

Завжди є різні варіанти та можливості використати бюджетні гроші.

На побутовому рівні це виглядає наступним чином.

У вашій сім’ї з’явилися гроші, і ви маєте різні варіанти як їх витратити.

Можна зробити ремонт у будинку, придбати нову побутову техніку, поїхати на відпочинок, придбати авто, вкласти кошти у навчання дітей, покласти гроші на депозит або започаткувати власну справу. Можливо купити сонячні панелі, обкласти дах свого будинку і десятиліттями щомісяця заробляти гроші та не платити за електроенергію. Варіантів існує безліч, і обираючи один із них, ви відмовляється від інших.

В залежності від пріоритетів, ви обираєте як та на що використати кошти. Отримати від них усі блага відразу або ж відкласти отримання благ на певний період, але отримувати їх протягом довшого часу.

Якщо говорити про місто, то будівництва та реконструкції – це отримання ефекту тут і зараз. Адже результат отримується відразу, і його усі бачать, не задумуючись над тим, що буде через декілька років. А задуматися варто!

Що отримає Житомир у короткотривалій перспективі – зрозуміло, але що буде в довготерміновій перспективі?

Закопування грошей в асфальт є неефективним у тривалій перспективі. Звісно, ремонтувати інфраструктуру необхідно. Адже 25 років ми переважно користувалися тим, що залишилося у спадок від радянського союзу. Але вкладаючи десятки мільйонів в інфраструктурні проекти зараз, міський бюджет отримуватиме додаткове фінансове навантаження для утримання цієї інфраструктури в наступні роки.

Чи знайдуться на це гроші у бюджеті через декілька років?

З кожним роком у містах ставатиме все менше грошей, які можна використовувати на розвиток!

На місцеві бюджети з року в рік все більше будуть тиснути соціальні та фінансові зобов’язання, які держава перекладає на плечі місцевого самоврядування. Ця тенденція розпочалася 2015 року відразу після того, як центральна влада побачила, що у містах почали з’являтися зайві кошти, податків збиралося більше ніж могли використати.

Держава не має достатньо ресурсів, щоб виконувати усі свої зобов’язання, вона і надалі буде віддавати повноваження для фінансування місцевими бюджетами. З кожним роком з міського бюджету витрачаються десятки мільйонів гривень на медицину, освіту, громадський транспорт тощо. Лише  на підтримку ТТУ з бюджету міста щороку витрачається 60-80 млн грн. Держава, яка гарантує безкоштовний проїзд пільговикам, не фінансує його.

За декілька років, через збільшення фінансових зобов’язань, які лягатимуть на бюджет міста, він може стане дефіцитним. У бюджеті просто не буде вистачати коштів на фінансування міських потреб.

За рахунок фінансової децентралізації міський бюджет за останні три роки значно збільшився, з 1,2 млрд грн до 2,3 млрд грн.

Але якщо проаналізувати бюджет, стане очевидним, що темпи зростання обов’язкових та гарантованих видатків швидші, ніж темпи зростання надходжень до бюджету. Яскравим прикладом цього є ситуація, коли у міста не вистачає коштів на фінансування освіти та медицини в останні місяці року. Нещодавна поїздка медиків до Кабміну є ще одним підтвердженням цьому. Держава прямо каже містам «Грошей немає. У вас є надходження, залишки на рахунках – шукайте можливості та фінансуйте».

В останні два роки частина коштів із міського бюджету вилучається через реверсну дотацію. За два роки з бюджету міста Житомира у державний бюджет було вилучено 73 млн  грн.

Якщо порівняти динаміку зростання міського бюджету з бюджетом розвитку за три минулі роки, маємо наступне: зростання міського бюджету 82,7 %,  бюджету розвитку – 56,95 %.

Що робити?

Першочерговим є питання в пріоритетах. «Проїсти» бюджет зараз, вклавши його в інфраструктуру, яка з кожним роком буде вимагати додаткового фінансування на утримання, але показати свою ефективність та дієвість для наступних виборів. Або ж інвестувати частину коштів у проекти, які в подальшому будуть наповнювати місцевий бюджет.

Нові тротуари, сквери та стадіони – це добре. Але це ніколи не стане рушійною силою для розвитку міста, не збільшить рівень життя та кількість інвестицій. Якщо місцева економіка не буде розвиватися, не буде розвитку підприємництва та збільшення активності бізнесу, тоді вся ця нова та красива інфраструктура буде нікому непотрібна.

Розвиток міста – це, в першу чергу, розвиток економіки: збільшення ВВП міста, створення нових робочих місць, відкриття нових бізнесів, збільшення заробітної плати, збільшення кількості молодих підприємців тощо. Якщо цього не буде, місто і надалі залишиться нерозвинутим та провінційним. Воно стане красивим, з тротуарами, скверами та парками, але без молоді та активних людей, які не маючи достойної роботи, поїдуть шукати її до Києва або Польщі.

Вже зовсім скоро з’являться перші українські міста-банкроти, звідки людям доведеться виїжджати. У Житомира є можливості не опинитися в переліку таких міст, головне використовувати можливості, а не закопувати їх.