Фізіологія та анатомія невід’ємна частина реалізації своїх можливостей стати батьками. Проте, віра у себе, віра у лікаря та позитивне налаштування пацієнта не менш важлива частина вдалого лікування від непліддя.

Проілюструю це на прикладі з власної практики. У квітні минулого року до мене звернулася пацієнтка, яка 15 років, перебуваючи у шлюбі, не мала жодної вагітності. Всі ці 15 (!) років вони з чоловіком ходили по різним лікарям, проводили одні і ті самі обстеження, але кожен раз чули одне і те саме – у вас все добре, ідіть вагітнійте. Проте, така бажана і довгоочікувана вагітність не наставала.

Повні зневіри, вони звернулися до мене. Провівши дослідження, встановили діагноз – первинне непліддя, віковий та чоловічий фактори і помірна дисплазія шийки матки. Я не можу передати стан жінки після того, як вона почула свій діагноз… Два місяці у нас пішло на лікування дисплазії шийки матки. Здавалося, на цьому б мало все закінчитися, але… При підготовці до програми ЕКЗ виявлялися то одні, то інші проблеми зі здоров’ям – високий рівень цукру у крові, стоматологічні проблеми, після гістероскопії – поліпи ендометрію у порожнині матки. Програму довелося знову відкладати.

Жінка плакала на кожному прийомі і мені просто нелюдських сил ставало щоразу її «переналаштовувати», щоб пара не зупинилася, бо до мети залишалося два кроки. У вересні минулого року нарешті ми провели протокол стимуляції і, незважаючи на вік жінки та інші проблеми, отримали 7 ембріонів, 2 з яких ми перенесли у порожнину матки і ще 5 заморозили на майбутнє. Перша спроба виявилася вдалою і на даний час ми маємо 26-27 тиждень вагітності двійнею.

Я не хочу думати про те, що сталося б, якби вона здалася – їхня з чоловіком мрія так ніколи б і не втілилася у життя. Але нам вдалося з цим впоратися і ми сподіваємося, що все закінчиться добре і вона народить двох чудових хлопчиків.

Часом, від того моменту, коли до нас приходить людина і до моменту переносу ембріонів минає рік. Звісно, що у людей опускаються руки, бо до мене вони вже приходять після 5-7 років (у даному випадку пройшло 15 років) поневірянь, шалених фінансових витрат і повної зневіри. І дуже часто я чую, що процес затягується, що «ми стомилися», «давайте швидше». Люди повинні розуміти, що це складний і досить тривалий процес , а не просто помах чарівної палички. До програми пацієнтів потрібно готувати і не тільки фізично, але й психологічно. Я вважаю, що кваліфікований психолог повинен бути у кожній клініці, яка займається репродуктивними технологіями. Адже до нас звертаються люди з важкими долями, складним життєвим шляхом, проходять крізь повне розчарування ДО того, як приходять до нас. І нам доводиться буквально по міліметру завойовувати їх довіру, повертати надію в самих себе, пояснювати, що їх випадок не поодинокий… Дуже часто на етапі підготовки до програми виявляємо багато інших проблем зі здоров’ям. 

У мене майже на кожну пацієнтку карточки по 100 сторінок, але якщо для когось це лише історія хвороби, то для мене – життя пацієнта – його біль, переживання, щоденна боротьба за право бути матір’ю. І це все знаходиться у моїх руках. А це велика відповідальність. Часом, коли ми очікуємо результати на гормон людини (на вагітність після ЕКЗ), я не можу заснути, щиро переживаючи і без перебільшення тримаючи «кулачки», аби перша спроба виявилася вдалою, бо іноді розумієш, що другої спроби у пари ніколи не буде.

Багато чого залежить від віри пацієнтів у себе та у лікаря. Якщо людина приходить сумніваючись, до початку програми потрібно налаштувати пацієнта на повний успіх, адже найчастіше саме позитивно налаштованим парам з першого разу вдається завагітніти.

Тому, навіть якщо вам за 35, і ви десятки  років ходите безрезультатно по лікарям, не опускайте руки! Іноді лише один крок відділяє вас від вашої мети і мрії всього життя.