Дуже часто жінки, які чують від лікаря діагноз «міома матки» (ще її називають «лейоміома») впадають у паніку. Сьогодні ми з вами спробуємо розібратися наскільки страшний цей діагноз, що чекає жінку, які є шляхи та схеми лікування міоми. Адже практично кожна жінка, яка почула такий діагноз, приречена на тяжкі страждання та часто невиправдані хірургічні втручання.

Для початку я наведу декілька статистичних даних. Приблизно 80% всіх гінекологічних операцій проводяться внаслідок міоми. Кожна третя жінка у віці від 55 років піддається видаленню матки за цим діагнозом. Середній вік пацієнток з лейоміомою - 42 роки.

Чому так багато операцій з видалення матки і чому ледь не кожній пропонують оперуватися? Причин тому декілька. Основні з них - консервативні методи и підходи до лікування міоми матки, відсутність нових, прогресивних підходів до лікування, і, врешті-решт, банальна недовіра до всього нового, що з’являється у сфері гінекології.

Кожна жінка повинна знати - існують сучасні методики лікування, які дозволяють уникнути хірургічного втручання і видалення матки, є способи профілактики захворювання, а також при міомі можна вагітніти та народжувати здорових дітей.

Отже, що ж таке ця підступна «міома»?

 Довгий час вона вважалась доброякісною пухлиною, яка може перетворюватися на злоякісну. І тому, як і  будь-яка пухлина, вона повинна бути видалена разом з органом, де розвивається. Проте, зараз медицина зробила суттєвий крок вперед и розглядає лейоміому як реакцію організму на пошкодження матки.  До цих факторів відносяться багаторазові гормональні коливання в сукупності із запальними процесами, абортами, вишкрібаннями, операціями, ендометріозом. Після перенесеного запалення та (або) аборту, а також під час вагітності, міоматозні вузли можуть почати ріст.

Як же діагностуються розміри міоми та за яких обставин приймається рішення про видалення матки?

Раніше діагностували міому, коли вона досягала значних розмірів, а пацієнтки скаржилася на рясні хворобливі менструації, стискання органів малого тазу, хворобливі сечовипускання, дискомфорт... А УЗД було дорогим або малодоступним методом діагностики. Саме тоді сформулювалася позиція видалення матки разом з міоматозними вузлами. Кожен лікар суб’єктивно розцінював розмір вузлів и швидкість їх росту і на основі цього приймав рішення про видалення органу. Часто для "перестраховки".

На сьогоднішній день завдяки сучасному обладнанню можна діагностувати початкові стадії міоми та прийняти відповідне рішення щодо лікування, обрати метод і схему лікування, уникаючи хірургічного втручання.

Сьогодні існують такі способи лікування міоми матки:

 - медикаменти. Агоністи гонадропінів-рилізинг-гормону і модулятори рецепторів прогестерону прекрасно справляються з цим завданням.

- емболізація маткових артерій (метод, що дозволяє перекрити доступ кровопостачання до міоматозних вузлів, тим самим зупинити їх ріст та розвиток).

- консервативна малоінвазивна міомектомія (гістерорезектоскопія, лапароскопія).

- високочастотний фокусований ультразвук.

Тобто, крім видалення матки, існує як мінімум 4 методи лікування міоми, після яких жінка може завагітніти та народити малюка.

Але як же обрати метод лікування міоми, який підходить саме вам? Ось тут все залежить  від кваліфікації лікаря, його позиції та стану жінки.

Не секрет, що будь-яке захворювання краще всього лікувати на ранній стадії. При виявленні маленьких вузлів (не більше, ніж 2,5 см) лікар може запропонувати пацієнтці прийом сучасних монофазних контрацептивів - вони діють як стримувач росту вузлів. У разі, якщо існують протипоказання до гормональних таблеток, допускається динамічне спостереження і при найменших змінах у розмірах починається активне лікування. У деяких випадках допускається застосування внутрішньоматкової гормональної системи «Мірена» та модулятора рецепторів прогестерону «Есмі», які не дозволяють міомі розростатися.

 Тема лейоміоми - досить широка і об'ємна. Тому, у наступному блозі я детальніше зупинюся на методах лікування міоми, які пропонує Ваш гінеколог.