28 March 2024, 12:12 Житомир: °C
Юля Чепюк
блогерка

Наші пости в Фейсбуці перевізницю Іваницьку не лякають, бо в неї є ціла радіостанція

 


Кілька слів про вчорашню зустріч із перевізниками.


 

Заступник губернатора Вячеслав Поліщук і начальник відділу транспорту, зв’язку та шляхового будівництва Роман Крисюк справили на мене дуже хороше враження. Вони усіляко намагалися захистити громаду (нас з Іриною Коцюбою) від емоційних нападів перевізників і терпляче пояснювали складні речі.

 

Зокрема, нам доступно пояснили, чому на приміських маршрутах теж підняли вартість проїзду до 3-х гривень.

Отже за словами Поліщука, ще 2 червня голова ОДА Сидір Кізін підписав розпорядження 140 Про розмір тарифу на перевезення пасажирів автобусами, що працюють у звичайному режимі. Ним встановлено тариф на перевезення пасажирів на рівні 0,32 грн. за 1 пасажиро-кілометр.

 

Ми, звісно, дуже здивувалися, бо все так просто: 2 км коштують як буханка “кірпічика” у моєму дитинстві - усього 64 копійки! Ан нєт. Пояснювали нам довго, але таки пояснили: шляхом складних розрахунків згідно відстані проїзду по зонах (до 5,0 км включно, понад 5,0 км до 10,0 км включно, понад 10,0 км до 15,0 км включно і т.д.), вийшло, що перевізники можуть встановити граничний тариф по місту близько 4 гривень. Можуть, але не встановлюють, бо ніхто не їздитиме, а чекатиме на звичайну маршрутку. По суті, нам тарифи підняли ще за Кізіна, і, тримаються вони виключно на добрій волі перевізників. І якщо вони захочуть, то без будь-яких додаткових розпоряджень можуть впаяти нам 4.50. З чим нас усіх і вітаю.

 

Спілкування ж самими “властітєлями доріг” на мене справило доволі гнітюче враження. Основною причиною повної відсутності сервісу і комфорту усі називають маленьку зарплатню водія. Типу, що ж з нього узяти, коли він отримує 2000 грн на місяць. Але бикувати власники маршруток вміють не гірше ніж їх наймані працівники, хоча, впевнена, зарплата у них не така маленька. Розмови про саме лише бабло. Я їм про те, що водії курять, не дотримуються графіку і бикують під шансончик, а вони мені - навіть три гривні мало, бо в нас бензин, колеса, масло… Кажу, готова їздити за 4, але виконуйте власні ж правила (я про той витяг, який висить в салоні кожної маршрутки). Вони мені - зарплата маленька, на хліб з маслом не вистачає, ми працюємо у збиток. Кажу, то продавайте усе к чьорту і займайтеся продажем ковбаси. Вони мені - ковбасою нинчє всі займаються… Словом, годину головою об стіну.

 

Особливо прекрасно ми поспілкувалися з пані Іваницькою. Вона відверто захищала шансон, переконувала, що білети водії мають давати на вимогу, лекції про правила хорошого тону читати будемо не їй і її водіям, а в своїх університетах, наші пости в Фейсбуці її не лякають, бо в неї ціла радіостанція. Клієнт завжди правий. До пасажирів не ставляться як до бидла. Нє.

 

Після цих гарячих дискусій і перепалок з людьми, яким ми, житомиряни, по “гарячій” лінії маємо скаржитися на поганий сервіс у їхніх маршрутках, Роман Крисюк, походу, зрозумів, що діла не буде. Якщо перевізники так спілкуються з людьми перед камерами, то про що можна з ними говорити по телефону. Він люб’язно надав свій номер і переконливо просив продовжити Фейсбук-моніторинг (+ вказувати точний час, місце і номер маршрутки, в якій виявили порушення).

 

Наостанок, нас з Іриною оточило близько десятка чоловіків з стійким бажанням довести свою правоту. З журналами, таблицями і розрахунками вони просили нас поставити себе на їхнє місце і зрозуміти, як важко сьогодні вести такий бізнес. Ми, звісно, поставили. Що нам жалко чи шо?

Пан Савіцький, який опікується “одиничкою” навіть запропонував довести, що його водії дотримуються графіку. Експеримент поставили прямісінько під міськрадою. Задекларований графік 7-8 хвилин між маршрутками, наша експериментальна приїхала за 13. Додав до чорного списку.

З позитивчику:

Вячеслав Поліщук говорив про одну дуже хорошу річ - в майбутньому малоприбуткові маршрути роздавати лише в пакеті з прибутковими. Все по чесному. Я собі записала. Хай би вийшло.