Все тече і все змінюється. Останнім часом в ефірах телеканалів все частіше можна почути про різноманітні реформи чи не у всіх галузях. Звісно що реформа то оновлення певної моделі чи то структури заради ефективнішої роботи. От тільки похвалитися успіхами від таких оновлень нажаль може далеко не кожна галузь. Наприклад була у нас міліція, а тепер поліція. Ніби й звикли ми всі до такої назви, власне у Європу йдемо, чи нас туди «йдуть». Тепер на дорогах засвітилися яскраво сині вогники над дахами красивих і відповідно не дешевих авто. Поліцаї на сторожі закону та правопорядку. Набрали молодих хлопців та дівчат і ті копіюючи закордонних копів гордо несуть службу. На перший погляд проблему реформи правоохоронної структури вирішили і зробили це швидко. Саме швидко – це і є перший та чи не останній плюс такого оновлення. А що ж змінилося по суті? Чим теперішній поліцай з необмеженими правами відрізняється від минулого міліціонера? На наступному прикладі я роблю висновок – НІЧИМ!
Якось їхав мій приятель Валерій Гурський в Житомирі, по вул. Ватутіна (тепер Незалежності), авто КІА _РІА вів по крайній лівій смузі, а попереду по правій рухався автомобіль «Ніссан». Водій останнього раптово вмикнув світловий сигнал повороту і відразу здійснив маневр ліворуч. Таким чином було створено аварійну ситуацію, адже як згодом документально підтвердить і експерт науково – дослідного експертно – криміналістичного центру МВС України, уникнути зіткнення водію КІА_РІА було цитую «технічно неможливо»! (ВИСНОВОК №3/134)
Після ДТП на місце прибув спочатку один екіпаж поліції, а згодом ще аж ЧОТИРИ! Всі поліцаї які виходили із службових авто чемно віталися з винуватцем дорожньої пригоди і навіть слухати водія КІА_РІО не хотіли. Як згодом стало відомо, за кермом «Ніссану» перебував працівник поліції. Якщо б не відео реєстратор, що на щастя записав ДТП з кабіни авто КІА_РІА, винним залишився б … зрозуміло хто. Власне поліцаї підтримуючи «свого», так і сказали моєму товаришу – ти нічого не доведеш, винен саме ти. Склали протокол і тепер вже пів року справа розглядається в суді. Той вельмишановний поліцай, який «підрізав» авто Валерія, не зважаючи на беззаперечні докази, щоразу на суді намагається виправдатися, натомість пообіцяв привести свідків, які напевне розкажуть більше ніж змогла зафіксувати відеокамера. Чи не смішно? А може більше гірко та прикро що нічого у нас не міняється. Вдягнув форму і ти вже маєш владу навіть над законом.
Звісно залишається сподіватися, що суд все ж прийме справедливе рішення, проте хто поверне Гурському здоров»я від нервового зриву, час та гроші? Він вже пів року як без авто та посвідчення водія. Саме автомобіль був його головним джерелом заробітку. Отака історія.
Звичайно судити та давати оцінку по одному прикладу про глобальну реформу поліції звичайно не професійно та некоректно. Проте якби ж то ця історія була єдиною… Таких тільки я щонайменше знаю ще кілька. А Ви?
Єдине що тепер і справді змінилося – можливість ділитися інформацією. Тож не потрібно боятися і мовчати, вистачить відчувати себе «терпілами». У всіх нас є не лише обов»язки а й права. Якщо ми це усвідомимо – то й реформи будуть не лише швидкими, а й вдалими та корисними.
