Житомиряни завжди були не байдужі до європейського майбутнього Житомира і ця тема залишається актуальною сьогодні. Мова йде про те, що може зробити кожен із нас, щоб місто було ошатним, квітучим, заможним... Безперечно, ознаки європейськості у Житомирі були присутні завжди, бо місто знаходиться на перехресті доріг між Сходом і Заходом, де перетиналися торгові, зовнішньоекономічні та політичні шляхи. Житомир знаходиться на відстані 500 км від Варшави, за 1000 км від Берліну. Як відомо, місто є важливим транспортним вузлом України, через який проходять міжнародні автомагістралі «Київ-Варшава», «Мінськ-Ізмаїл», а також їздять автобуси за міжнародними маршрутами, що інтегрують наше місто до міст Європи. Ці відстані можна подолати на короткий час, але насправді нас розділяють не лише кордони, а історичний вимір, менталітет. Проте час можна наблизити. І ми маємо право, навіть можливості на європейську перспективу.

Ось на мою думку основні чинники які перешкоджають розквіту місту.

Насамперед, існує багато проблем, які можна вирішити. Але ми ще не можемо позбавитись ряду комплексів. Перш за все, необхідно створити передумови для громадянського суспільства. Нині є лише відносно невеличкий сегмент свідомих громадян, які прагнуть до цього. На жаль, громадські організації міста не достатньо тиснуть на владу, не пропонують альтернатив владі щодо покращення життєдіяльності громади, а це проекти у царині соціальній, економічній, науковій, духовній. 

Спостерігається тенденція монополізації влади в руках самої влади. Ідеальна модель розвитку європейського міста – це така тріада розвинутого громадянського суспільства, міської громади та влади. Ми маємо спадщину від командно-адміністративної системи, залишки тоталітарного часу спостерігаються в думках, в побуті тощо. Європейський портрет Житомира можна швидко створити завдяки будівництву доріг, технопарків, озелененні, архітектурі, перейменуванню бо це і є обличчя міста. Європейський вибір України передбачає гармонізацію чинного законодавства до стандартів ЄС, запровадження європейського самоврядування. Але за євро інтеграційний поступ української держави, і нашого міста мають бути відповідальні урядовці та управлінці, політики, представники громадянського суспільства. Для розвитку міста дуже важливі налагодження дружніх взаємин та співробітництво з країнами ЄС і Євроантлатичної спільноти.

Майже щодня від’їжджають з Житомира десятки наповнених автобусів до великих міст Європи, за кордон. Молодь їде у різні світи шукати кращого життя, але краще, щоб люди повертались у рідну країну із знаннями, інвестиціями. Вірю, що талановита, прагматична молодь обов’язково повернеться. Мені доволі часто приходиться спілкуватися з молодими людьми, які побували в Європі. І знаєте, майже всі вони отримала щеплення європейської цивілізації, і це буде в душі, в їх серцях назавжди. Ми також маємо пишатися, що народжені європейцями в нашій рідній країні -Україні.

Вважаю, що проекти, які реалізовують європейські інституції в Україні сприяють моніторингу органів місцевого самоврядування щодо створення умов для розвитку громадських організацій та органів самоорганізації населення, запровадження інновацій у житлово-комунальному господарстві міста Житомира, є альтернативою вирішення нагальних проблем громади. І такий досвід запроваджено в усьому світі. Проте у кожній царині, державного сектору мають реалізовуватись як короткострокові, так і довгострокові, ініційовані урядом, місцевою владою цільові програми. Варто додати, що сьогодні Євросоюз підтримує українські міста, але громада має бути активною, самодостатньою, ініціативною, впроваджувати модель самоврядування європейського зразка. Зокрема, ініціатива може бути спрямована для налагодження діалогу між місцевими громадами, керівництвом міста та аналогічними структурами сусідніх європейських країн, що вже в найближчі роки має привести до тісних культурних та економічних зв’язків, а в підсумку, до партнерських відносин між зацікавленими містами.

На думку науковців, сучасне світове політичне поле – це боротьба конкурентоспроможних брендів країн за визнання та повагу їх в світі. Актуалізація проблеми національного брендингу України, через брендинг окремих територій, зростає як у контексті її євроінтеграції, так і через світовий процес глобалізації. Обираючи місце проживання для майбутнього мешканця на перший план виходить якість життя; інвестори, в свою чергу, аналізують наскільки приваблива для життя та відвідування ця територія, чи існують перспективи її розвитку. Постійне порівняння комфортності, безпеки життя, стабільності та передбачуваності ведення бізнесу на конкретних територіях обумовлює у ринковій економіці міграцію людей та рух капіталів. В таких умовах все більшу актуальність набуває територіальний маркетинг, як новий фактор місцевого управління.

У контексті інтеграції України до європейського співтовариства важливим завданням є формування місцевої  політики, в основі якої б лежала концепція використання власних ресурсів та резервів розвитку, реалізації конкурентних переваг, стимулювання чинників економічного зростання. Експерти відзначають, що застосування активних видів сучасного управління (стратегічного, маркетингового, інноваційного) на регіональному рівні практично не використовується. Одним з таких підходів, реалізація якого дозволяє з певною мірою успішності конструювати бренди територій – є концепція «креативного міста», автором якої вважають Чарльза Лендрі. Вбачаю, що запровадження даної концепції посприяло б європейському поступу нашого міста.

Багато років тому грецька актриса, міністр культури Греції Меркурі Меліна започаткувала проект «Культурна столиця Європи» - статус міста, який призначається ЄС терміном на один календарний рік, впродовж якого місту надається можливість демонстрації свого культурного життя та культурного розвитку. Мета програми - зближення європейців на засадах співпраці в сфері культури, полегшення економічного, політичного та культурного об'єднання країн. Першим містом, якому надали статус Культурної столиці Європи, стали грецькі Афіни. Це відбулося 1985 року. У 2010 році статус «Культурна столиця Європи» вибороли честь називатись міста: Ессен (Німеччина), Стамбул (Туреччина), Печ (Угорщина). 

Щиро мрію, що проект Європейської Комісії - «Культурна столиця Європи» може бути реалізований в нашому, без перебільшення історико - культурному місті Жита та Миру.

Житомирщина - край етнонаціональних громад, так і Житомир, зокрема, де споконвіку сповідуються принципи толерантності, добросусідства, культури міжнаціонального спілкування людей різних національностей і віросповідань. Представників громадських організацій національних культурних товариств єднає відданість загальноприйнятим європейським цінностям, вони реалізовують міжнародні проекти обміну досвідом у різних сферах життя. Вважаю, що інвестуючи в культуру, заохочуючи гостей та іноземних туристів до відвідин Житомира, можливий розвиток інфраструктури міста. На часі триває підготовчий період документів на рівні діалогу Україна-Німеччина, задля того , щоб у Житомира було місто-побратим з Німеччини, з іншими європейськими містами. Вважаю, що це і буде реалізацією європейських перспектив для нашого міста.

…Я сповідую європейські цінності, християнські чесноти, відданість Поліському краю, де я народився. Мої батьки ще з дитинства прищепили шанобливе ставлення до історичного минулого українського народу, звичаїв, обрядів, української мови та оточуючого середовища.

Відомий грецький філософ Платон у творі «Держава» висловив таку думку: «Блаженні будують держави, де правитимуть філософи і філософуватимуть правителі». Джерело ідеї, кожної нашої справи має починатися із реалізації правила, залишеного нам древніми мудрецями: «Пізнай самого себе». Важливість його виконання у справі розбудови європейського міста Житомира також очевидна і буде виправдано Часом.