Перспектива побудови сміттєпереробного підприємства. Сьогоднішнє громадське обговорення такої значущої проблеми зачіпає виключно всі інституції, кожного жителя, та, на мою думку, суттєво відрізняється від наукових конференцій, службових нарад та організованих дискусій на цю тему, бо несе собою не упереджений та не заангажований погляд з середини, зовсім не враховуючи політичних, конкурентних та особистісних відносин, тобто, справжня громадська позиція, яка знаходить сприйняття та розуміння більшості мешканців Житомира та Житомирщини. Отож, проблема нагромадження відходів життєдіяльності - є однією з 10 глобальних проблем людства. Сьогодні, на поверхню України «тисне» 26 млрд кубічних метрів лише твердих відходів. Це п’ятсот тон на кожного мешканця. Перетворення держави Україна в найбільший смітник Європи посилюється з кожним роком і часом. А зараз декілька статистичних фактів: на території Житомирської області знаходиться більш 40 млн.куб.м твердих побутових відходів, 483 звалищ і полігонів, 50% з яких вже вичерпали свій строк експлуатації. Загальна площа вище названих об’єктів сягає понад 450 гектарів землі. Як сьогодні вже говорись, єдине сміттєзвалище міста Житомира офіційно функціонує з 1957року, тобто 54 роки, при оптимальних умовах експлуатації в 2--25років та вичерпало свій ресурс більше ніж в два рази. На сьогоднішній день на майданчику сміттєзвалища по вулиці Андріївська, 29. накопичилось понад 10 млн.куб.м відходів при щорічному збільшенні на 500 тис.кубічних метрів + 40-42 тисячі куб.метрів які періодично вивозяться зі стихійних сміттєзвалищ та місць громадського користування в тому числі близько 15 тисяч куб.метрів шляхового змету, який несе в собі цілу низку небезпечних для життя хімічних елементів. Переповненість сміттєзвалища обчислюється на 35-40%. Загальна площа складування сміття 21,56 га. Це один із найбільших діючих смітників в Україні та Європі, до того ж розташований практично в міській зоні та безпосередньо дотичний до міського району Крошні та сільських помешкань Сонячного. І ще, цей пункт накопичення сміття на Крошні, мабуть, ще зможе максимально функціонувати в такому вигляді не більше 5-7 років. Тому що в середньому за рік його висота піднімається на 90 сантиметрів. Відповідно за 5 років - на чотири метри, так скоро ми будемо мати свій терикон. Питання організованого сміттєзвалища потрібно вирішувати не через два-три роки, не в наступному році, а зараз, сьогодні. По суті, для цього всі ми тут і зібрались, представники обласної та міської влади, фахівці профільних напрямків, громадськість, ЗМІ. При назві місця захоронення відходів спеціально уникаю поширеної назви Полігон, так як тлумачний словник трактує, що полігон - це інженерна споруда, а в даному випадку це скоріш - просто звалище. І ще трішечки інформації, в радянські часи в 1989р, в якості всесоюзного експерименту було прийнято рішення про створення дослідного полігону для добичі біогазу який виділяє ТПВ на основі закритого міського полігону в м. Житомирі. Ділянка полігону була покрита шаром глини, обладнано 11 свердловин і відповідних трубопроводів для збору біогазу, визначено добовий дебіт. Але з розвалом Радянського Союзу роботи були зупинені, і зараз система не використовується. На сьогоднішній день в місті Житомирі збір, переробка та знешкодження відходів є важливою умовою створення здорового довкілля для існування населеного пункту. В місті складається критична ситуація, коли комунальні служби не в змозі провести благоустрій, реконструкцію існуючого звалища ТПВ за рахунок власні коштів, і як висновок, експлуатація сміттєзвалища стала екологічно небезпечною, і ніякі паркани, додаткові одиниці техніки не вирішує принципового питання, що робити з накопиченими відходами і як з ними жити сьогодні, завтра, післязавтра? Наслідком такої «діяльності» - бездіяльності є : системне забруднення ґрунтів, в тому числі і по причині недосконалості збору ТПВ, повітря, води, пожежі, взагалі оточуючого середовища в радіусі 10-15 кілометрів яка не відповідає санітарним вимогам\\\". От же, відходи являють собою потенційну загрозу для навколишнього середовища і безпеці населення. Вирішення проблеми відходів у Житомирі, так як і у всьому світі доволі просте, та я би сказав навіть прозаїчне, це запровадження роздільно збору ТПВ, створення відповідної інфраструктури для цього, та побудова сучасного сміттєпереробного підприємства з застосуванням сучасних світових технологій які довели свою ефективність в багатьох країнах з залученням потужних іноземних інвестицій. Стосовно роздільного збору сміття, то це робота не одного дня, а системна, продумана практична робота та інформаційна політика як мінімум впродовж року, до якої будуть залучені всі, починаючи від піонерів, я маю на увазі за віком і новацією і закінчуючи пенсіонерами, я вже не кажу про владні інституції та зацікавлені громадські організації. Світовий досвід, європейський , та вже і деяких міст України свідчить, що зробити все це можливо, доступно да і конче необхідно і чим раніш, тим краще. Стосовно самих інвесторів, то тільки за останні два роки їх побувало тут і зробило всілякі пропозиції біля двох десятків. Це і американці, канадійці, ізраїльтяни, німці, французи, чехи, нідерландці, австрійці, спільні підприємства України, інші… Засоби масової інформації, прес-служби всіх гілок влади щоразу доносили до суспільства все нову та нову обнадійливу інформацію: вже підписаний меморандум, протокол про наміри, уточнюються деталі і нюанси, вже завтра, на наступному тижні, в кінці місяця, року, почнеться будівництво сміттєпереробного підприємства, а за рік-два принципово вирішиться питання утилізації та переробки твердих побутових відходів. І що ж ми маємо як то кажуть в сухому залишку? Абсолютну невизначеність, відсутність чіткої позиції з цього питання органів державної влади, фантастичні плітки про затребувані хабарі від всіх іноземців, незадоволеність, розчарування та зневіра мешканців міста тими, хто повинен, запевняв та мав би це втілювати в життя. Але від критики та констатації давайте перейдемо до реалій: На мою думку перша і головна причина сьогоднішнього стану зі сміттєзвалищами в Житомирі, області і Україні це ментальніст нашої пост. радянської людини, яка не може собі уявити, як це вона за все повинна дбати, думати та щоденно піклуватись, при цьому і так,без роздільного збору проживши своє життя до сьогоднішнього дня. Тобто, потрібно спробувати змінити світогляд людей, перш за все тих, хто безпосередньо дотичний до вирішення цього архі важливого питання цілою низкою інформаційних та роз’яснювальних заходів По-друге, це власність на землю на якій буде стояти підприємство та власність самого підприємства . Кому воно буде належати, на якій законодавчий та Договірній основі, куди діти сьогоднішню діючу структуру по захороненню сміття та як «усунути» людей, які зацікавлені - щоб все так і залишалося? Як владі виконувати принципово нові договірні відносини, вже в якості партнера, як відмовитися від звичної ролі керівної та направляючої сили, як формувати нову тарифну політику відносно збирання, сортування та переробки ТПВ? в кінці-кінців, хто за це все буде отримувати прибуток? Отож вимушено повертаємося до першого питання , світоглядного, ментального, в великій мірі заангажованого минулими життєвими стереотипами. І по третє, про обнадійливі аспекти якими сьогодні ми просто маємо скористатися: Сьогоднішня єдність всіх гілок влади в Житомирі і на Житомирщині, має бути запорукою вирішення цього питання, повинна дати в кінці-кінців результат вигляді вирішення проблем з сміттєзвалищем. По суті, не має бути гострої проблема з виділенням землі, формуванням тарифної політики, попередніми затратами на оформлення документації, яку необхідно мати вже сьогодні, в жорсткій між партійній конкуренції перших посадових осіб між собою, як це мало місце в недалекому минулому. Але щоб вирішити все це потрібно як мінімум дві складові? Справжня зацікавленість владою цією проблемою, широке залучення громадськості та не заангажованого експертного середовища, яке разом зі владними структурами прозоро розробить, проведе та втілить в життя низку необхідних заходів по роздільному збиранню сміття населенням, відкрито оголосить конкурс на кращий інвестиційний проект та його публічне обговорення, з формує позитивну громадську думку . Справа сміттєзвалищ та цивілізаційного вирішення цієї проблеми є нашою спільною справою, тому залучитись до неї в тій чи іншій мірі має кожний відповідальний чиновник, кожний мешканець, починаючи від першокласника і закінчуючи сивочолим пенсіонером. Так і тільки так, ця технологічна новація може мати право на успіх та досягненню зміни ментальності наших людей по відношенню до довкілля. Справжні державні мужі у всі часи відрізнялись від інших Силою та Волею. Але на жаль, в наш час ці чудові риси як правило існують і діють окремо, отож давайте разом об’єднаємо всю нашу силу та волю в силу-волі для вирішення цього надзвичайно важливого та складного питання.