На жаль, зневаги і приниження з боку міжнародного співтовариства Президент України зазнає як за кордоном, так і на вітчизняних теренах. До такого висновку підштовхує результати роботи травневого саміту НАТО, скасування саміту глав держав у Криму, бойкот Євро-2012 провідними політиками Європи та світу, інші відомі та невідомі широкому загалу прикрі «проколи» у зовнішній та внутрішній політиці керівництва нашої держави. Апогеєм такого розвитку подій можна сміливо вважати візит нового-старого Президента Російської Федерації В.Путіна в Україну, який примусив В.Януковича чекати себе 4-и години: затримавшись із прильотом на 3-и години, глава РФ замість принесення вибачення направився на зустріч до байкерів. «Нічні вовки», як називають себе російські мандрівники на мотоциклах з подругами на задніх сидіннях, через свого лідера на прозвисько «Хірург», нібито навіть пригостили В.Путіна чаркою української горілки. Останній, подейкують, не відмовив землякам, закусивши тим, що виявилося під рукою.

А ще, було недопущення В.Януковича противниками ухвалення у другому читанні законопроекту про мови в Україні на підсумкову прес-конференцію в Український дім, безпідставна заява про можливий розпуск ВР( Конституція забороняє за пів року до виборів такі дії), бажання прийняти участь в саміті G20 - великої двадцятки економічно розвинутих країн до яких, Україна, на жаль, не належить. Непереборне бажання поїхати до Лондона на відкриття Олімпійських ігор, де, ы знову на жаль,  не знайшлось охочих до зустрічі з гарантом на високому рівні, я вже мовчу про ситемне кепкування в українських та закордонних ЗМІ з його обмовок тощо.

Зрештою, історія з мовним законопроектом виявилася не лише каталізатором суспільного невдоволення режимом, який уособлюється персонально з В. Януковичем, а й сформувала таку політичну кон’юнктуру, за якої наявність чи відсутність підпису Президента України під цим нормативно-правовим актом однаково не додасть йому політичної привабливості. І ось, Президент, знайшов «соломонове рішення», буде з мовного питання звертатися до Веніціанської комісії, рекомендації якої, як раз і не були враховані як у цьому законопроекті, так і більшості інших.  Здається, деструктивність такої  позиції все більше розуміє і найближче оточення, бо не випадково, Віктор Янукович-молодший, заявив про намір відкликати свій голос за даний законопроект.

Так, довго очікувана зустріч в Лівадійському палаці у Ялті стратегічного північного сусіда з чинним Президентом України принесла низку прикрих, суто регламентних несподіванок, де у відносинах між главами держав запитань виникло значно більше чим було до  цього. Публічно розрекламований  намір підписання угоди про розмежування,  демаркацію та демілітаризацію азово - керченської протоки та Чорноморського басейну залишилися тільки благими намірами. Щось,  вочевидь, не складається з  офіційно задекларованим стратегічним партнерством!

Боюся, що головною метою прибуття В.Путіна в Україну може виявитися його візит у гості до В.Медведчука. Російські ЗМІ повідомляють, що Президент Російської Федерації та екс-керівник Адміністрації Президента України Л.Кучми на зустрічі цього дня в Криму, обговорювали питання приєднання України до Митного союзу.

 У палаці під Ялтою, з співаючими фонтанами  небаченої краси,  Президента Росії з не терпінням чекала  його хрещениця , 8 –річна Даша Медведчук, яку разом з дружиною Дмитра Медведєва Світланою взяв за кумів тодішній голова Адміністрації президента України,  і як ми бачимо, не прогадав… Стосунки Путіна і Медведчука доволі близькі, і ось один приклад цього: на поминках по главі Російської православної церкви

Московського патріархату Алексію II в 2008 році, як розповідає одне з провідних українських видань, Медведчук виявився четвертим( після Путіна, Медведєва і на той час Гризлова), хто підняв тост за упокой душі патріарха. Відбулося це з подачі ВВП, який констатував: хочу надати слово моєму великому другові, патріотові своєї країни. Російська преса відзначає, що президент Росії і Медведчук, на зустрічі цього дня  в  Криму, обговорювали питання приєднання України до Митного( Таможенного) союзу. Цю тему декількома годинами раніш Путін зачепив і в розмові з Віктором Януковичем, який не хоче поспішати з вступом в Союз. Очільник української держави на прес-конференції заявив, що Україною взятий курс на «євроінтеграцію».  А сам Медведчук, як ми знаємо, є переконаний прихильник повної і без апеляційної інтеграції України до структур СНГ і Євразійського Союзу. Крім цього, єкс-голова кучмівської адміністрації Президента настійливо виступає за надання статусу російській мові, як другій державній.

Маю додати, що в Україні, колишнього  близького  соратника Леоніда Кучми вважають найбільш впливовим «сірим кардиналом», причетним до створенні паралельного серверу по підрахунку голосів на виборах президента 2004 року, що  привело до масових протестів і «померанчевої революції».  Варто зазначити, що В.Медведчук був одним з провідних комунікаторів з Кремлем  політики прем’єр - міністра  Юлії Тимошенко, в тому числі, у головній  провідній ролі по підписанню останніх та скандальних угод з газопостачання, про що воліют мовчати як одні так і інші.

На сьогоднішній день, Медведчук активно займається розкруткою свого політичного проекту «Украинский выбор»- мова оригінала. Голова цього громадського руху на разі не займає жодних впливових посад, але позиціонує себе як активний прихильник зближення  з Росією по всьому спектру питань, включно з внутрішньою інтеграцією суспільства.

Провідні українські і закордонні політики однозначно стверджують, що зустріч з Медведчуком президента Росії Путіна, дає  сигнали місцевому політикуму про підтримку прагнень Путіна до становлення Медведчука як мінімум на посаду голови адміністрації  Президента України, а то і на посаду прем’єр-міністра,  нового, осіннього  після виборного періоду 2012 року.

На думку українських політологів, цю версію не варто відкидати повністю, але варто зазначити, що в українському середовищі створилася стійка думка, що Віктор Медведчук є не прикритим російським агентом, роблячи все можливе в інтересах Москви. Варто зазначити,  що населення України в переважній більшості  має негативне ставлення до цієї персони, яку ідентифікують з темним минулим президенства Кучми, до того, сучасні політичні еліти теж не сприймають Медведчука , як партнера та колегу. Багато хто вважає, що прихід цієї персони , це однозначно спроба повернення в минуле, а в цілому,  маргіналізація стосунків як між країнами так і в середині суспільства, тому сприймається в штики. Зустріч двох кумів  ВВП і українського «Медведа» , це великий і далекоглядний процес з прицілом як на сьогоднішню перспективу, так і можливо на вибори президента України 2015 року. Якщо в найближчий часовий період відбудуться зміни з призначенням на ключові посади вище згаданої персони,  це означає, що курс України однозначно взятий на «nordost».

На мою думку, градус напруги у  відносинах між Сходом і Заходом буде планомірно зростати, українському політичному істеблішменту, і в першу чергу Президенту України  потрібно терміново визначитися «Що робити»? В гіршому випадку нас чекає поступова, але безперечна ізоляція на основних зовнішніх напрямках, яка приведе до економічного колапсу, внутрішньої соціально-політичної напруги в суспільстві, можливо потрясінь.