Авторитетним літературним класикам XIX століття ( Гоголю, Карамзіну та іншим) приписують влучне висловлювання яке , насправді, стало класичним    для тодішньої Російської імперії, затим -СРСР, а нині для пострадянської, вже незалежної України, цитую мовою оригіналу: «В России двебеды – дураки и дороги»! Україна - не  Росія скажете Ви, і будете праві, адже саме так назвав свою книгу другий президент України Леонід Кучма!

    З того часу минуло декілька століть, як то кажуть, - спливло багато води , а разом з ними і дорожнепокриття  вже нинішнього 2013 року.

     Придатність доріг в Україні в 2013 році, безперечно, найгірша за останнє десятиліття. Це визнають самі чиновники «від дороги» і від влади. Вони констатують і пов’язують це зі збігом двох чинників: холодної зими зі значними опадами та дефіцитом коштів на ремонтні дорожні роботи за останні роки. 

       Реально ситуація наступна: За останні два-три роки комплексні і планові ремонти практично не проводилися. Фінансування галузі складало близько 30%. Гарантійні терміни експлуатації доріг всіх рівнів давно перевищені, а тут ще така зима!.. 

   Згідно інформації, наданої авторитетними фахівцями в 2012 році в цій галузі  дорожні службивиконали близько 10% дорожніх робіт від середньорічного показника за останні роки. 

     Як відомо, уряд пріоритетно фінансував дорожні роботи , враховуючи проведення в УкраїніЄвро-2012. І як наслідок, на значних ділянках доріг України  вони (дороги) просто зникли. Як от,- між містами Житомир – Бердичів, Житомир- Коростень ….та багато інших…

  Євро помпезно відшуміло, відгуляло, пройшло…, щасливі іноземці поїхали до своїх благополучних країн з традиційно твердим дорожнім покриттям та не менш твердими  враженнями про українську гостинність. А ми залишились, також щасливі та нещасні по - своєму, з купою проблем, на кшталт ,–відсутністю доріг , зокрема, уже на початку 2013 року ! 

    Варто зазначити, що справжньою реконструкцією та будівництвом доріг за роки незалежності України ще не займалися, адже ті «латання», які дорожники час від часу влаштовують протягомкожного року, крім зовнішнього ефекту та списання коштів насправді  нічого не вирішують . Наші західні сусіди  з ЄС вже давно перейшли на будівництво автодоріг на бетонній подушці. До цієїтехнології , яка використовувалася ще в Радянському Союзі, повернулися Росія, Білорусь та Грузія. Україна також має йти цим шляхом. Такі дороги витратні, але служать мінімум 30 років", - зазначають експерти.

     Влітку та восени минулого року інколи в голову приходили думки, то коли вже почнуть ремонтувати дороги в місті та області, адже можуть не встигнути до зими, до морозів та дощів! Як виявилося, таким заняттям ніхто і не планував займатися, адже  то був добре продуманий та детально спланований «стратегічний план», який вже передбачав сьогоднішня наслідки січня-лютого 2013 року. 

     Реально  сьогодні на Житомирщині , та й в Україні загалом, дороги , як такі, відсутні, а є лише напрямки руху. Для нашої області та міста ситуація є типовою, коли замість того, щоб рухатися прямо по дорозі у напрямку до кінцевої пункту маршруту, водій змушений  фігурно і віртуозно маневрувати між ямами та вибоїнами або ж, навпаки, пагорбами на асфальтобетонному покритті дороги, при цьому,порушуючи ледь не всі правила дорожнього руху разом взяті.

    Признаюсь, що на цю тему в голові неодноразово та  нав’язливо крутиться запитання, а чи вигідно владі сьогодні капітально та якісно будувати дороги, якщо з цього не буде власного економічного ефекту, а якщо і буде, то один раз на 30 років? Відповідь майже риторична, - чиновникам від владі не вигідно будувати серйозно і надовго, а вигідно щороку витрачати мільярдні суми маючи щорічно власний економічний ефект, тому в найближчі роки,  серйозних та реальних змін на краще в цій сферіне буде!

   Чому саме так відбувається однозначно сказати важко, оскільки, офіційними причинами тут називають і нестачу коштів, і вже подекуди визнають розкрадання цих самих коштів( до 70-80% від  виділених) , і неякісні матеріали, і все що завгодно… Але, коли твоя автівка потрапила у таку собі вибоїну і лишилася без колеса, або з іншими  тяжкими технічними наслідками, то постає логічне питання: «Хто винен і хто заплатить за ремонт?».

     Для того, щоб дати відповідь на це питання, потрібно просто перечитати Закон України «Про дорожній рух».Зокрема, стаття 24 цього Закону говорить, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

   Отже, перше, з чим ми визначились, це те що у доріг є власник.

  А відповідно до вимог ч.1 ст.24 Закону України «Про дорожній рух», власник несе відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах.

     Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, у тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з їх вини. Чи працює цей законодавчий акт, до речі як і всі інші, - питання риторичне?

     Пам’ятаю та порівнюю стан доріг в сусідній Польщі 10-15 річної давності. Там також взагалі не було пристойних європейських  доріг, щось було в цьому рідне, нагадувало  Батьківщину…А зараз - то вже інша країна, інша дорожня інфраструктура, і, як наслідок,- чудовий європейської  якості   і стандартів стан доріг. Грошима та технологією допоміг Європейський Союз, по суті заплативши за все це,  адже через цю країну, до речі як і через нашу, проходять основні магістралі з Заходу на Схід -А 2 та А 4, що економічно вигідно для пасажирського та вантажного обігу між європейськими країнами.

    Ще раз, повертаючись до вищезгаданих та шанованих російських літературних класиків XIXстоліття  вирішив відшукати подібну західних аналогію в світових літературних тезах. Шукав, шукав,та не знайшов, не знаю, чи то на жаль, чи то на щастя…

  Отож, «дурні та дороги»,- це взаємопов’язувальні речі, бо, якщо прибрати першу причину,  то з невеличким плином  часу щезне і друга, яка  стала і для України насправді класичною…

    Для підтвердження вище написаного хочу запропонувати переглянути в Yоu Tube ролик  про ремонт доріг в м. Житомирі в минулі роки, і як наслідок такого «господарського» підходу, сьогоднішнійреальний стан справ  автодоріг рідного Житомира та Житомирщини. http://www.youtube.com/watch?v=Bc3sSMUvfCg  

Володимир Піньковський