Те, що держава є вкрай неефективним управлінцем будь - якої галузі та, насамперед, підприємств , - довело саме життя. Переконувати в зворотньому залишилося, хіба що, дітей дитсадка, або твердити це людям з давноминулими уявами про життя. Отже, на цьому свідомо чи ні , але однозначно спекулюють, спекулювали і будуть спекулювати!
На Житомирщині, як і на інших теренах, 90% підприємств державної та комунальної власності є фактичними банкрутами або хронічними боржниками протягом десятиріч, тому заклики повернути щось комусь, як мінімум, безпідставні, провокаційні та люмпенізовані. Вони розраховані на вже давно зорієнтований електорат, далеко не завжди готовий до власних роздумів та висновків, одним словом на доволі маргінальний прошарок суспільства. Проте перейдемо до фактів, а вони, на жаль, невтішні:
Трамвайно-тролейбусне управління, КАТП 0628, міськводоканал, теплокомуненерго,
готель «Житомир», облавтодор, численні військові частини , ВЖРЕПи, лікувальні заклади ( в т. ч. і перлина Житомирщини - санаторій «Дениші», та ще низка підприємств, організацій та установ… Саме вони десятиліттями є вічними боржниками всього. І, як наслідок,- подразниками суспільного спокою, бо вкрай неефективно «керуються» органами державного управління та місцевого самоврядування.
Для прикладу, коротка , але доволі ємка інформація про найбільших боржників (станом на 1 лютого 2013 року) лише від одного Житомиробленерго , де суттєву заборгованість допустили підприємства, які знаходяться в державному управлінні:
- КП «Житомирводоканал» Житомирської міської ради - 9 500,1 тис. грн.;
- МКП «Бердичівводоканал» - 934,4 тис. грн.;
- КП Новоград-Волинської міської ради «Виробниче управління водопровідно-каналізаціонного господарства» - 328,3 тис. грн;
- Квартирно-експлуатаційний відділ (м. Житомир)- 731,9 тис. грн.;
- Квартирно-експлуатаційна частина (м. Новоград-Волинський)- 136,1 тис. грн.
Я не є адвокатом та захисником вищевказаної організації енерго-постачальника, навпаки,- я прекрасно розумію, що ОБЛЕНЕРГо в Україні знаходяться в руках відомих олігархів, які постійно знімають мільярдні «вершки» на продажі колись «народних кіловатів». Власники цих компаній роблять все, аби в Україні не були запроваджені альтернативні джерела енергії, якщо вони, звичайно, не знаходяться в колі їхніх інтересів. Таким чином, нинішні власники енергетики, суттєво стримують альтернативний розвиток енергоринку.
Як нещодавно влучно висловилась одна відома журналістка, підприємства державної та комунальної власності давно стали «дійною коровою», яку належним чином не годують, не обслуговують, але постійно вимагають все більше і більше молока. На моє переконання ця «корова» вже давно ялова, годиться тільки на ковбасу, та й то не високого ґатунку але її тримають, нищівно експлуатують вимагаючи в бездонну та безперспективну прірву все нових та нових дотацій…
На мою думку, керівництво підприємств і їх юридичний власник, не може і не прагне налагодженню ефективної роботи. Чому? Бо тоді буде облік, звіт, персональна відповідальність, в тому числі і кримінальна!. Натомість,- керівники воліють всіма правдами і не правдами отримувати від держави субвенції, дотації, пільги, інші преференції, при цьому направо і наліво «деребанячи» державне чи комунальне майно….
Відтак, вихід один, і позиція відомих експертів в галузі енергозабезпечення проста і прагматична:
Керівництво держави має створити передумови та забезпечити прихід на енергоринок України нових гравців, в першу чергу,- з сучасними технологіями та іноземними інвестиціями, які мають практичний позитивний досвід, вміють працювати, можуть та хочуть створити по - справжньому конкурентне середовище. Такі компанії є, вони практикуються на отриманні енергоносіїв від використання енергії вітру та сонця - до електромагнітних генераторів, здатних автономно забезпечити від 5 до 500 кіловат електроенергії. Тоді у водоканалів та інших господарюючих суб’єктів з’явиться змога обирати, торгуватися у кого брати такі «золоті» кіловати, а то і зовсім відмовитися від цих послуг забезпечивши власним коштом та зусиллями енергопостачання новітніми технологіями.
Тільки це може дати, якщо не суттєве здешевлення вартості енергоносіїв, то справедливого та економічно обґрунтованого ціноутворення на них.
Принципово б не хотілося чіпати «велику» політику, але одне із гасел парламентських виборів 2012 року ще і досі крутиться в голові.., воно глибоко підкупило та запало в душу мільйонам сивочолим та дисциплінованим виборцям:
«Вернем Страну Народу!!!!! -так звучав цей, по- радянському справедливий заклик.
І чимала частина виборців підтримала його, проголосувала, привела до парламенту ініціаторів звернення. А вже там обрана група депутатів, без вагань, але через торги і певні преференції, - одразу віддала право повертати країну народові тій таки купці олігархів, які прихватизували все!( в тому числі і ОБЛЕНЕРГо) або майже все…ще в буремні 90- ті роки вже минулого століття…
І сміх… і гріх .., панове…
Володимир Піньковський