Україну на зустрічі представляє Президент Віктор Янукович - сторону ЕС на саміті будут представлятиПрезидент Європейскої Ради Герман Ван Ромпей та Президент Європейскої Комисії Жозе Мануэль Баррозу. Головно. темою для обговорення стане перспектива підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом та шляхи, які планується здійснити для підписання на Вільнюському саміті в листопаді нинішнього року. Особливу увагу під час зустрічі буде звернуто на перспективи безвізового режиму та вільного пересування громадянами нашої держави в Європейському союзі. 

Передувало саміту низка подій та зустрічей з європейськими політиками, які  в тій чи інших формах спонукали українську сторону до здійсненню кроків по наближенню до європейського товариства. 

Так 07 лютого з офіційним візитом в Києві перебував Штефан Фюле - комісар Європейського союзу з питань розширення та європейської політики сусідства. Предмет основних перемовин високопосадовця з Президентом України стосувався одного – наскільки Україна готова до підписання угоди проасоціацію з ЄС. І хоча нових офіційних заяв з боку Європейського Союзу не було зроблено, в пресу просочились повідомлення про висування перед Україною 19 чітких вимог сформульованих в рамках так-званого списку Фюле. Документ не має офіційного характеру, проте обидві сторони погоджуються, що саме за ним і буде оцінюватися прогрес України у здійсненні внутрішнії секторальних реформ. Зокрема, список Фюле передбачає моніторинг зусиль України із забезпечення ефективної боротьби з корупцією в державі. 

З джерел заслуговуючи на повагу  від України у ЄС очікують слідуючого:

1. Виконання рекомендацій, визначених в остаточному звіті спостережної місії ОБСЄ/БДІПЛ щодо парламентських виборів в Україні;

2. Подолання зафіксованих недоліків у проведенні парламентських виборів в Україні 28 жовтня 2012 року; 

3. Схвалення Виборчого кодексу України;

4. Забезпечення збалансованого доступу учасників виборів до засобів масової інформації;

5. Проведення повторних виборів в одномандатних виборчих округах, в яких не визначено переможця;

6. Вирішення питання політично вмотивованих вироків без зволікань;

7. Швидке виконання рішень Європейського суду з прав людини;

8. Виконання рекомендацій Ради Європи стосовно умов утримання та медичної допомоги особам, що перебувають під вартою;

9. Забезпечення належного впровадження нового Кримінального процесуального кодексу, нового законодавства з питань адвокатури та створення Національного превентивного механізму проти тортур;

10. Перегляд у тісних консультаціях з Радою Європи/Венеціанською Комісією закону про прокуратуру;

11. Перегляд у тісних консультаціях з Радою Європи/Венеціанською Комісією Кримінального Кодексу України;

12. Перегляд у тісних консультаціях з Радою Європи/Венеціанською Комісією закону про «Вищу раду юстиції»;

13. Перегляд у тісних консультаціях з Радою Європи/Венеціанською Комісією закону про судоустрій та статус суддів;

14. Вжиття кроків у реформуванні міліції;

15. Реалізація конституційної реформи у відповідності до міжнародних стандартів;

16. Здійснення реформ, необхідних для підготовки до започаткування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі;

17. Забезпечення ефективної боротьби з корупцією;

18. Здійснення реформи системи управління державними фінансами, включаючи розширення повноважень Рахункової палати;

19. Вжиття рішучих дій для покращення ділового та інвестиційного клімату.

Певні впливи на очільників української держави по прискоренню евроінтеграційними реформами  останнім часом носять системних характер, як з Заходу так і зі Сходу. 

На мою думку, багаторічна непоступливість північного сусіда в ціні на блакитне паливо буквально примушує скорочувати обсяги його закупівель, підштовхує використовувати європейські,значно дешевші енергоресурси здійснюючи певні кроки до зменшення енергозалежності, таким чином природно віддаляє від «старшого брата» на безпечну відстань.

Що стосується європейських  країн-сусідів , то ті, активно використовуючи економічний прогрес та потенціал своїх країн «м’яко тиснуть» на нинішніх керманичів держави, спонукаючи до прийняття реформаторських кроків в напрямку зближення з ЄС, що теж не дуже до вподоби сьогоднішнім можновладцям, але все ж виглядає пряником порівняно з добре знайомим братнім батогом.

Так, буквально за декілька днів до саміту Віктор Янукович та президент Польщі Броніслав Коморовські зустрілися в середу ввечері, та засиділися допізна, все обговорюючи та обговорюючи європейське майбутнє України…

А на наступний день у четвер, зустріч продовжилася вже у тристоронньому форматі і за участю Президента сусідньої, та потужно економічно прогресуючої Словаччини Іваном Ґашпаровичем.

Безумовно, що головними темами цих зустрічей були також підготовка до саміту Україна - ЄС 25 лютого у Брюсселі і готовність України виконати умови, за яких Євросоюз зможе підписати угоду про асоціацію з Україною до саміту програми "Східне партнерство" в листопаді у Вільнюсі.

Показово і те, що вже в п’ятницю під час спілкування Віктора Януковича в прямому ефірі «Діалог з країною»  парламентська  більшості «несподівано» погодилася майже на всі вимоги опозиції, а ті, розблокували парламентську трибуну та дружно( 315 голосами) прийняли не тільки зміни до роботи Регламенту,  а і головне, декларацію «Про реалізацію евроінтеграційних прагнень України та укладення Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом». Таким чином гарант Конституції дав чіткий імпульс як Заходу так і Сходу «хто в домі хазяїн» і сміливо вирушив в дорогу до Брюсселю.

На мою думку все це свідчить про реальну, а не декларативну  зміну в настроях по визначенню вектору розвитку країни, від нічого не варти запевнень, які лунали багато років – до реальних кроків.

Хочеться надіятися і вірити в те, що ці наміри набудуть реальних рис та послідовних кроків до практичного зближення з євроспільнотою, бо інше, в наших умовах, це крок вперед і два назад,повернення до старого, вчорашнього, давно забутого минулого…

Володимир Піньковський