12.12.12, саме в такий магічний порядок чисел почала відлік роботи Верховної Ради України VII-скликання. Отож, саме 22 березня, вже 2013 року, виповнюється рівно 100 днів роботи нового парламенту.
Для України та українців 100 днів, доволі магічна цифра, на яку рівняються новообрані Президенти, Прем’єр-міністри, міські голови та голови облдержадміністрацій. Пригадую ті часи коли довелось нести строкову службу в армії, там також з великим піднесенням відзначали 100 днів, правда до приказу міністра оборони про звільнення в запас, але підйом та оптимізм з цього приводу завжди був колосальним. А чи наслідують традиції українського народу та політикуму новообрані депутати Верховної Ради, перш за все від Житомирщини, того місця, яке привело їх до владного олімпу, точніше наділило повноваженнями представляти інтереси громади та її певних територій?
Питання, як ми бачимо риторичне, бо гучних анонсів про зустрічі та звіти перед виборцями, прес-конференцій зі струменями потужних софітів та спалахами фото - апаратів поки що не анонсовано, отож і не заплановано, а чому? Виборці ждуть, я би сказав з нетерпінням ждуть персонального донесення інформації про перші виконані обіцянки даніпід час виборчої кампанії, або, бодай практичні та обнадійливі кроки зроблені до їх виконання! Ми ще пам’ятаємо, як ефектно вміють організовувати передвиборчі зустрічі нинішні нардепи, великі сцени, потужний звук, сучасне світло, модні артисти, одним словом свято, а що зараз, виборець, - «требуєт продолжения банкета»! Бо самі винуваті, втягнули народ в масове політичне шоу, він втягнувся, перейнявся, отримав порцію адреналіну та вже не хоче виходити з цього стану.
А чи взагалі думають про звіт народні обранці, чи може за ці 100 днів з обрання світ для них повністю перевернувся, і вони вже не з нами, вони вже інші, можливо, якщо ще не на небі, то десь стійко «зависли» між ним і нами грішними…
Але давайте будемо дещо прагматичнішими та на хвилиночку згадаємо,- чого ж такогонаобіцяли нам сьогоднішні слуги народу і що виконали за цей час!
Варто зазначити, що всі обрані мажоритарним способом депутати не забули про свій округ, з різною епізодичністю відвідують його, дарують подарунки дітям, листівки жінкам на день 8 березня, приймають участь в загальних заходах, від покладання квітів, - до участі в сесіях різних рівнів та зустрічах з місцевим керівництвом. Звісна річ, що все це супроводжується широким медійним висвітленням, одним словом піар, піар, піар…
Отож почнемо Житомирського (міського) округу №62 , а саме з Геннадія Григоровича Зубка, чия перемога була безапеляційною, найбільш ефектною та переконливою в області.
Геннадій Григорович обіцяв нам не мало і не багато, - примусити міського голову запрацювати на повну потугу, тобто, просто виконувати свої службові обов’язки. То як ви думаєте, вдалося? Можливо і так, адже снігу вже в місті майже не має, і в цьому, я вбачаю основну і наглядну роботу влади, правда дещо прорахувались, зі снігом зійшло і асфальтове покриття, чого не передбачав ні перший ні другий. Ще була обіцянка скасувати ліфтові картки, тобто такий собі вільний Wi -Fi для жителів міста, їдеш на який повер хочеш, з ким хочеш і коли хочеш. Це завдання , я в важаю частково виконане, принаймні для тих, кого обрали , та для тих, хто мав би його виконувати, вони вже не їздять житомирськими ліфтами тому і проблеми не має!
А що там в Бердичеві, де Анжеліка Лабунська «зробила на раз» і провладних кандидатів ітрадиційного опозиціонера. Ну там взагалі повний порядок, Бердичів тепер майже центр всесвіту, біля головного місця міста памятника Леніну «шик да блеск»- проведена капітальна реконструкція , все в лежить в головинському камінні, фонить та блищить на 2 кілометри.Правда добратися до центру «всесвітньої цивілізації» не просто, а то і неможливо, дороги розбиті настільки, хіба що тільки космічним човником на зразок Challenger або Discovery, але напевно було так задумано, щоб колишнім конкурентам А.Лабунської по перегонах нехотілося відвідувати місто з будь якими намірами та заважати її благім справам. Що ж стосується політичного креда пані Анжеліки, то «опозиціонерка» не поспішає долучитися до різноколірних опозиційних знамен, в тому числі і до рідної «Батьківщини», воліє кращеофіційно бути в опозиції до всіх, про всяк випадок, хоча це різко розходиться з їїпередвиборчими задекларованими принципами.
Ось де порядок так це в Коростені, центрі 64-го виборчого округу, там все таки «не митьєм так катаньєм» переміг Володимир Пєхов, який досяг своєї мети, отримав заповітний мандат та доступ до елітарного клубу. Правда після цього, дещо підзабув про деякі обіцянки, - починаючи від регулярного випуску газети яка безкоштовна та дуже вже припали до душі місцевим жителям, і аж до обіцяного закриття заводу МДФ, який, ох і попсував воду та нерви починаючи від міністра і закінчуючи місцевими рибалками. Але думаю що це поправимо, справжні поліщуки - потомки древлян, можуть і пробачи таке ставлення та дані обіцянки, а через певний час знову «купитися » на нові.
Майже повна ідилія по цей час зберігається в Новограді-Волинському виборчому округу, Володимир Михайлович Литвин, як досвідчени політик та справжній син і по сьогодні не забуває батьківщини. Оголосив Новоград-Волинський район (якому до речі в ці дні виповнюється 90 років з дня утворення) територією пріорітетного розвитку, по цей час знаходить можливість залучати певні інвестиції. Звісна річ, що попереднього ресурсу вже нема, статусу теж не той, але В.Литвин добре знає що робить, приїздить, бачиться, зустрічається, запиписується… От чи долучився Володимир Михайлович до принятого рішення про знесення памятника Леніну перед міськ радою, для мене загадка, хоча є думка,що все таки доклав руку! В політичному плані Володимитр Михайлович неперевершений майстер, як ото казали про нього в популярній шоу програмі «Вечерний Киев», - «на словах он был за этих, а по жизни он за тех», віртуоз одним словом, віртуоз…
Стосовно Віталія Журавського, який зі скрипом та писком переміг на Малинщині, то він публічно активний, сміливо «наїзджає» то на заступника міністра охорони здоров’явимагаючи крові та гратів, то на облавтодор, одним словом серйозно нагадує про себе знати. Правда виборцям від цього не гаряче і не холодно, вони, традиційно тягнуть свою буденну лямку заробляючи на хліб та плекаючи надію, що дітям буде краще.В.Журавський напевно найбільше наобіцяв на цих перегонах: і гроші на медицину, і газ в Борову та інші населені пункти, одним словом, майже «золоті гори» і все це в наш скрутний час…
І останній мажоритарний обранець це Віктор Йосипович Развадовський, який в котре зумів отримати довіру в основному в сільського виборця. Традиційно Віктор Йосипович і надалі роздає подарунки, шле листівочки, вітає в газетах, а от чи достатньо буде всього цього, щоб виборець забув або пробачив його фактичну політичну зраду, офіційне долучення генерала до провладної фракції ПР? Тим більше, публічні запевнення про неможливість вступу до вище зазначеннолї фракції звучали з вуст генерала неодноразово, на зустрічах та волелюдних зібраннях всього 3-4 місячної давнини!
А що народні обранці які пройшли по партійних списках!
Найбільш кількістно представляють Житомирщину в парламенті це комуністи в особі Олександра Присяжнюка та Василя Самойленка. Чи хоть частково зуміли вони за цей час повернути країну народові, а якщо так, то що і кому? Знаю інше, що за цей роботирішенням Кабінету Міністрів та фонду держмайна України (де керує по квоті від КПУкомуніст Олександр Рябченко) ) в руки всім відомим олігархіам передано чергову низку облєнерго в приватну власність та до кінця року планується передати ще і ще... Сьогодні,все цим же департаментом, технічно готується передача всієї газотранспортної ситеми України(ГТС), стратегічної власності держави Україна, російському Газпрому. Якщо це таке повернення держави народові, то або я чогось не розумію, або щось тут не чисто…
До головного опозиціонера від ВО «Батьківщина» на Житомирщині Сергія Пашинського теж є запитання. Як близько до звільння знаходиться Юля Тимошенко, та які практичні кроки здійснює партія для цього? Останні публічні скандали з майном СергіяВласенка та Наталії Окунської, де фігурує і персона Сергія Володимировича на водять на роздуми, що левова части зусиль поки спрямована в протилежнй сторону. Ой не розуміють народні депутати тих хто сьогодні в біді, скруті та за гратами, не розуміють…
І на останок всього декілька слів про Рустама Раупова, партійного депутата від УДАРу, який теж не залишає без уваги Житомир та область. Нещодавно провів переформатуванняЖитомирської міської партійної організації, активно блокував трибуну ВР, думаю буде битися при потребі, а це в наш час інколи може бути визначальним…
Шановні народні депутат VII скликання від Житомирщини, все таки, будь ласка, зверніть увагу на магічну цифру 100 днів, прийдіть до виборця, відзвітуйтеся про проведений час та роботу, по сповідуйтесь і в церкві, і перед народом в період Великого посту, і тоді,можливо, і Вам і нам, як мінімум на душі, стане легше…
