Те, що відбувалось до, під час, та після сесії багато хто передбачав, бачив, знав, прогнозував такі консолідаційно- кабінетні та шашлично-банні домовленості, які вилились у відомі всім кадрові рішення.

      Міському голові на сьогодні, все-ж  вдалось взяти ситуацію під контроль, міцно «вбити клин» між конкуруючими угруповуваннями депутатів міської ради, тимчасово згуртувати «своїх» та залучити вчорашніх «чужих», які і віддали голоси за вирішення кадрових питань стосовно секретаря міськради, пакетом затвердили( перед цим звільнили) заступників та «почистили» від деяких настирливих  інодумців  міськвиконком.

      Отож,  міський голова , ймовірно, вперше та доволі переконливо показав себе  як досвідчений гравець, в тому числі і підкилимний, який майже в прогнозовано патовій  ситуації зміг не тільки виграти цю партію з шахів, а і вирішити цілий ряд  наболілих  складних  організаційних та кадрових питань, які були на порядку денному вже декілька місяців поспіль.

     І хоча, Володимир Дебой  в політиці та міському самоуправлінню по суті є «вовком одинаком», який  воліє  власноручно приймати  управлінські рішення,- цього разу  для досягнення  мети  йому вдалось піти на певні поступки і компроміси, а головне, обійти подібних собі, таких же одиноких вовків, з якими останній час і велись міськрадівські змагання, як мінімум, за те:

хто кращий, сильніший, заможніший, хитріший, підступніший   і таке інше…

     Що дадуть такі, на перший погляд,  ефективні рішення,- покаже тільки час, адже в керівництво прийшли по суті нові, ще не бувалі  в таких ролях люди, притому з великими, а інколи і захмарними амбіціями, та ще й з депутатськими мандатами. Однозначно, що управляти такими особами, лаятись і гримати на них, як це любив і робив  міський голова,- не вийде, бо вони можуть розвернутися на 180, а то й на всі  360 градусів і піти туди, звідки прийшли, гуртуючи вічно незадоволених та піднімаючи новий «бунт на кораблі»!

   Якщо попередні заступники голови просто виконували свою роботу за  заробітню платню та інші  супутні дивіденди від цієї діяльності, то нинішній  новопризначений  склад, дивиться далеко вперед, бачачи себе і на місці самого голови, і під куполом на  вулиці Грушевського що в Києві,  і на перших ролях в приміщенні на проти ради, і багато де і чого іншого…

     Сьогодні, для міського голови  як « кров з носа» потрібна спільна ідея, спільне бачення вирішення проблемних питань міста, яка в ,певній мірі, буде мотивувати та гуртувати  самого голову  і його керівне найближче оточення. Однозначно потрібно мати резонансну, соціально важливу, спільну, загальноміську справу, навколо якої згуртуються   всі  по -  справжньому небайдужі, і керівництво міста, і депутати, і житомиряни. Такою справою, наприклад, може бути кардинальне  вирішення питання  сміттєзвалища та сміттєпереробного сучасного підприємства, але при цьому потрібно буде «переступити» через економічні амбіції місцевого «сміттєвого барона», який суттєво впливає як на партійне оточення голови ,так і на бюджет міста. В певні часи смути в Італії, США та інших країнах місцева мафія завжди займалась трьома - п’ятьма над прибутковими речами: зброя, наркотики, проституція і переробка сміття!. 

    Чи здатен та чи  зможе міський голова вкупі з новими заступниками  піти на такі, з одного погляду логічні, прагматичні та вкрай необхідні для міста кроки? Бо час невблаганно спливає, і , якщо не розпочати це сьогодні, завтра, як для голови, так і новообраного керівництва може бути вже за пізно, адже незабаром 2015 виборчий рік!

   Чи зможе Володимир Михайлович задовольнити амбіції молодих, та по - справжньому голодних вовків,  як в раді, так і в виконкомі,  які  вбачають в його особі ту персону, яка тримає ключик від заповідних дверей, що ведуть до добробуту і процвітання…?

   Чи зможе Володимир Михайлович  адекватно протистояти новим викликам, створеним  ним   свідомо чи ні, та отримати від прийнятих рішень максимальні вигоди в період свого правління?,- питання  вже сьогоднішнього дня та найближчого майбутнього.

   Чи зможе нове керівництво міськради зрушити  з місця  господарського воза, який роками, а то й десятиріччями стоїть на узбіччі міського життя,  і нікому до нього немає діла,  не - зважаючи на повні чи часткові зміни в керівництві міста, області, країни?

     Цікаво те, що кардинальне оновлення керівництва міста  на цей раз обійшлась  без участі та традиційного диктату зі сторони обласного керівництва – що є  свідченням того, що  оформлення офіційного розлучення,  до якого обидві сторони  йшли  майже два роки,  відбулось, з чим ми Вас і вітаємо!

    Висока посада, це, безперечно, успіх для новопризначених, це нова щаблинка у високій драбині політичного, управлінського та економічного зростання, це шанс вхопити свого журавля за обидві ноги і летіти довго, довго, та все вище та вище.  Але це і колосальні ризики виявитись неспроможним вирішувати купу посадових питань, у вирі щоденних турбот виокремити перспективні та важливі,  зробити на них акценти та доводити до кінцевого рішення. Це колосальний ризик   стати розмінною монетою в руках тих, хто ще донедавна зробив все, аби  сьогодні бути поруч з ним. А вже завтра, за допомогою вже іншого  оточення  бути викинутим на узбіччя місцевої політики,  в яму, в багно,  де вже не буде ні сьогоднішніх тимчасових друзів, а тим більше партійних соратників та співчуваючих, бо політичних невдах в нас не люблять і з допомогою до них не поспішають.

     Дивлячись  на  призначення нових членів виконкому, можна зробити коротенький аналіз, що все - таки пройшла остаточна консолідація депутатів молодіжки  Заславського, як власне і самого Михайла Віталійовича ,з позицією голови, але навколо чого, або кого,- якого  об’єкту?-, це  питання, на яке  відповідь дасть тільки сам час і при тому в найближчі терміни.

    ВО «Батьківщина» ,отримавши «свого» секретаря , не могла ситуативно не  підтримати пропозиції  голови з  інших питань порядку денного, тим паче, що не  все добре в самому королівстві нинішніх офіційних опозиціонерів, лави яких суттєво спустошіли  на 2\3 від початкового кількісного  стану.

     «Громадянська Позиція» та її симпатики теж хочуть мати свої моральні та політичні дивіденди, - бо  час непевний,  Анатолій   Гриценко - в опозиції до всіх, а пройде ще трохи часу,- і почнеться нова передвиборча компанія , йти на неї потрібно з багажем, у тому числі й економічним.

     В цій ситуації мене, завжди позитивно налаштовану особу, м’яко кажучи  дивує те,- що вперше  за всю історію існування Житомирського міського самоуправління ,- кандидатури заступників голови не тільки не обговорювали , - запитання не задавали, а  затвердили , як то кажуть ,пакетом, тобто  купою і оптом….

   Що це?, - прояв  тотальної довіри до кандидатів – заступників , чи «залізобетонні» домовленості основних учасників процесу, чи можливо сильна  втома та безнадія ще вчорашніх  активних  ініціаторів цього процесу?

   А що від цього резонансного  призначення та переформатування  керівництва міста самим мешканцям міста?- як нині  модно говорити пересічним жителям.

   Надія!!-, і тільки вона!,- і так буде продовжуватися ще довго і довго та до тих пір, поки в країні  - Україні не візьмуть гору здоровий глузд , раціональний підхід  та українська національна  ідея!

Володимир Піньковський