Про політичні партії,  котів і собак…

    Вік  політичних партій в Україні - короткий, дивним чином співпадає з  життям наших  четвероногих  друзів ( + - 10 років).
     Добре розуміючи це,  політичні бонзи  та  високопоставлені  держслужбовці  всіх мастей та віросповідань, ведуть себе  як справжні  загарбники, як окупанти (вважай фашисти), не зупиняючись перед  вже прихватизованим, відібраним, а інколи, вочевидь, і награбованими  матеріальними  цінностями  держави!
     Але все минає…,.і «старі» партії сучасного політикуму відходять назавжди, залишаючи по собі у людей гіркий спомин, розчарування  у виборців  та юридичну реєстрацію  в  Мінюсті.
     Така доля чекає всі, відносно старі політичні партії парламентського типу, які на політичному обрії перебувають вже певний час, пройшли пік свого піднесення та неухильно з повзають до політичного занепаду, забуття, одним  словом, сходять на маргінес.
     Нещодавно подібну ситуацію ми мали змогу спостерігати з Народною партією  В.Литвина,  «Нашою Україною»  В.Ющенка,  я вже не кажу про колись всесильні СДПУ(о), «За єдину Україну», НДП, Народний Рух України, про які вже всі встигли забути…, і про інші, їм подібні партії  та  периферійні партєйки  нашвидкоруч  зліплені під місцевих вождів та вождіх для задоволення гіперболізованого відчуття своєї  надважливості.

     Вже найближчим  часом  ми будемо свідками суттєвого зменшення підтримки, аж до  зникнення з політичного олімпу ще колись сильного партійного утворення, на кшталт  ВО «Батьківщина». А будь які об’єднання , зливання, перетікання, тощо, свідчать тільки про одне, - агонію  та велику  неподоланну кризу всередині самого партійного утворення.
    На моє переконання ВО «Батьківщина» повторить долю партійного об’єднання «Нашої України»  з гучними  скандалами, розкриттям,  звинуваченнями та іншими «смаженими» фактами…
    Піти з політичної сцени, як це зробив  В.Литвин з своєю «Народною Партією», майстерно прилаштувавши  себе та ядро однопартійців  - Зарубінського, Пилипишина, Гриневецького…, не вийде, буде найгірший варіант з потрясіннями, тощо…
     А що ж з тими, «диванними» партіями, які не ввійшли в об’єднання або знаходяться поза колом його інтересів?
   Вони також вже давно приречені на «вимирання» , але ще зберігають невеличкий маневр для певного позиціонування,  воліють продати себе дорожче, вигідніше,  ну ще хоча б один раз, максимум на рік-два…

    Значного зниження підтримки в багатьох регіонах зазнає і домінуюча на сьогодні Партія Регіонів, яка буде втрачати та втрачати щорік, щомісяця, щодня…
    Фактично, на сьогодні, це також вже «мертва» структура,  яка має 90% розчарованих  партійців, тримається виключно на адмін ресурсі, і розпадеться гучно і одразу, як тільки  ситуація в державі  зазнає значних змін.

      Пониження в  рейтингу  ( у зв’язку з природним біологічним вимиранням) зазнає і Комуністична Партія України, електорат якої виховувався  майже 70 років і тому тримається до останнього...

    Як кажуть,- «святе місце не буває порожнім»,  тож на зміну їм прийшли і будуть приходити нові, сучасні, прогресивні та модерні партійні утворення, що будуть спиратися на значно молодшого виборця, який народився або виріс вже в незалежній Україні.
    Це абсолютно нова формація молодих людей, яка не живе ностальгією за радянським минулим, не знає що таке комсомольський значок або піонерській галстук, кирзові чоботи та газована вода з автомата на вулиці Михайлівській  за жовті 3 копійки «разом».
      Нові, сучасні, європейського типу партії, громадські рухи, патріотичні об’єднання, будуть рости як гриби після дощу, правда не всі з них дійдуть до владного олімпу, але на цьому шляху підтягнуть і виховають на нових принципах абсолютно іншого виборця, з іншою ментальністю та суспільними запитами.
      Вже на наступних виборах  в органи місцевого самоврядування  вищевикладені політичні прогнози  будуть  доведені  на практиці, легітимізовані та стануть реаліями.

    І  все таки, я все більш і більше жалкую про те, що брати наші менші (четвероногі друзі) живуть мало і дуже мало, а партії, партійки , вожді та вождіхи  ще й досі задають тон  в українському суспільстві, а  справедливості заради, мали б давно відійти в інший світ…..Ммаю на увазі - в політичному сенсі цього слова…

Володимир Піньковський