Останнє китайське попередження від  В. Путіна!

Ой, щось не складаються відносини між керівництвом «братніх» країн  в останні роки, а то і десятиріччя. Широко розрекламоване чотири роки тому  і обіцяне нинішньою  владою  зближення між Україною і Росією по всьому спектру відносин, залишились тільки благими побажаннями.

Більше того, стосунки невпинно погіршуються, товарообіг знижується,  що визнають обидві сторони, як уряду, так і незалежні експерти з громадського середовища.

Чого тільки варті були заяви про знижку на блакитне паливо, суттєве збільшення товарообігу та демаркація україно-російського кордону та керченської протоки, спільні проекти в галузі літакобудування, ракетно-космічної сфери,  освоєння родовищ нафти та газу  в Сибіру і тому подібне…

Все це залишилось благими намірами, а реальність все суворіша і суворіша.

Ось невеличкий приклад чергової провокації від спецслужб організованої руками молодої людини з Запоріжжя, члена слов’янської  громадської організації близької до «Українського вибору» Віктора Медведчука, який розбив куряче яйце на плечі польського Президента Броніслава Комаровського в Луцьку. І справа не тільки в прикрому інциденті, який може ( а по задуму має) суттєво підірвати українсько - польські відносини в цілому, а і в тому, що польські спецслужби, які здійснюють охорону президента відкрито звинуватили українських колег, що саме вони пропустили молодика до «тіла президента» і дали можливість здійснити те, що саме він і зробив.

І запитання до роздуму. Чи можливий такий інцидент, наприклад з В.Путіним в Києві, або з патріархом Кирилом?

Україну( враховуючи інцидент в Луцьку) в черговий раз хочуть виставити ксенофобською, не цивілізованою,  державою, яку не варто приймати в клуб( ЄС) інтелігентних європейських країн.

 А звернення 148 нардепів( язик не повертається сказати народних депутатів України) до польського сейму, це ланка одного ланцюжка, який тягнеться давно-давно, і буде тягнутися стільки, скільки цьому буде дозволяти керівництво України та суспільство.

От і думай після цього, ломай голову- хто на кого працює?

Але давайте повернемося до візиту Президента Росії до України, який, на відміну від українського  в Москві, - рідкий гість в  Києві, - матери городов русских.

Чого чекати від цього офіційного візиту присвяченого 1025 –річчю хрещення Київської Русі окрім публічних, церемоніальних заходів?

Акцентую Вашу увагу на те, що 1025років тому назад відбулося саме Хрещення Київської Русі, а не просто Русі, як сьогодні видають цю подію( браття по вірі) в Росії і не тільки.

Сама ідея святкування цієї дати виникла в Москві і носить суто політичний характер. Наголос  у відзначення цієї дати робляться не в Києві, де , власне і відбулось Хрещення, а в Москві, якої тоді ще і не існувало як населеного пункту.

А от бацько Лука( як його називають в Білорусі) не приїде на церковні «поседелки» президентів-слов’ян, бо знаходитьсь в тіні Путіна не хоче, не звик, не в його стилі, а чекає на церковних ієрархів 29 липня в Мінську, де він буде головним , 100% господарем ситуації, як він це любить, та, по суті, і має бути.

Думаю, ВВП їде до українського керівництва з «батогом та пряником», з майже  ультимативними вимогами,  і вкупі з патріархом РПЦ МП Кирилом  будуть всіма засобами тиснути на українського гаранта.

Не виключаю, а навпаки,  передбачаю, що десант росіяни приїдуть з новим пакетом «цікавих» пропозицій, від яких Україні, зовні,  складно відмовитися але згодитися теж неприйнятно.

В цих пропозиціях  буде і ціна на  газ, і консорціум по газогону, і широка ланка всієї сфери торгівлі, і так, аж до космосу…

 Звісна річ, не обійдеться і без  реальних  погроз, які стосуються керівництва України, як персонально, так і в цілому незалежності.

На мою думку, цей візит буди запізнілою спробою повернути Україну в лоно впливу Росії, туди, звідки вона ось вже більше 20 років настирливо виривається зо всіх сил і все ніяк не може остаточно позбавитися впливу.

Зближення з Митним Союзом, це, однозначно, втрата великої частини суверенітету української держави, що, на щастя для нинішнього керівництва,  неприйнятно взагалі.

Але головна причина не зближення братніх країн,- це відсутність спільного нафто - газового бізнеса в обох Президентів та членів їх родин, та небажання російської держави давати великі фінансові позики для підтримки сьогоднішньої влади.

От у Л.Кучми з цим найкраще виходило. Та ще у померанчевих В.Ющенка та Ю.Тимошенко добре складалося, завжди «капало» з труби, і не тільки на булку з маслом. Тому, тоді,  зовні виглядало так, що ми «товаришуємо», але то був суто особистий інтерес, і в багатьох випадках він  був значно більший ніж державний та в підсумку обернувся для всіх трьох політичним фіаско.

І ще, цього( зближення) не дозволить цього зробити син Олександр, який ніколи не був і не хоче бути «прив’язаним» до цього сріблястого гачка. Категорично проти наближених, а підсумку поглинання з російської боку і впливові олігархи, і не тільки члени «родини», які в основному мають прибуток з експорту сировина в західному напрямку, або по максимуму викачують гроші з внутрішнього ринка, що з успіхом їм вдається робити і без участі росіян.

Візит між очільниками наших держав закінчиться, як завжди: запевнення перед камерами в відданості спільним цінностям( яких на жаль вже давно не має ні в одних ні в других), ще більшому розвитку дружби і співробітництва,  прагненню до розвитку демократії та прав людини та процвітання двох братніх народів…

 І ще, на останок, якось, уже згадуваний мною патріарх Кирил запропонував офіційно повернути вже сьогоднішнім українцям  почесне звання «малоросів». Це уніатство породило українство вигукнув він. Малорос - це звучить гордо!( продовжує патріарх). 

І як Вам така перспектива перейменування  друзі, товариші і панове?

Володимир Піньковський