15 листопада 2019, 15:01 Житомир: °C
Владимир Пиньковский
...

Транспортний колапс по житомирські, або знову про гострів проблеми ЖТТУ!

Транспортний колапс по житомирський, або знову про гострі проблеми ЖТТУ!

Довідково:  Житомирське трамвайно-тролейбусне управління - єдине в області підприємство комунальної  власності органу місцевого самоврядування   в галузі перевезення пасажирів , а конкретніше - КП Житомирської міської ради.
В 80-ті та 90-ті роки минулого століття Житомирське ТТУ по суті було флагманом  та  передовиком  в Україні серед подібних підприємств, завжди входило в трійку кращих, а в багатьох випадках посідало перше місце по основним господарським показникам. Зауважимо, що  рухомий парк,  який і нині частково зберігся в Житомирському  ТТУ , був на порядок кращий і сучасніший (трамваї з Чеської республіки та модернові тролейбуси ) аніж  в  Сімферополі, Рівному, Хмельницькому та інших містах, не беручи до уваги саму столицю - Київ…
  Робота в цьому управлінні  ще років  15 назад  вважалась престижною, непогано оплачуваною, доволі перспективною, зокрема і по отриманню житла та інших соціальних пільг.
   На сьогоднішній день в  Житомирському ТТУ  працює понад 800 осіб. Середня  зарплата становить,- у  кондуктора -1500, водія – трохи більше 2000  грн. Зазначаю, що  більшість працівників управління(водії та кондуктори) щоденно  вимушено  працюють всього по 5 -6 годин, що вже є грубим порушенням норм чинного законодавства «Про працю», але ні до цього порушення, ні до багато інших, вже давно нікому немає абсолютного ніякого діла.
  До 2004 року ситуація виглядала більш-менш прийнятною, і, саме з того часу почалися  перші  атаки  на підприємство, саме тоді приватні перевізники  -маршрутники  «уклали генеральний і безстроковий договір» з владою всіх рівнів і кольорів. Вже тоді влада  почала відмовлятись від своєї основної функції державного  регулятора  суспільно-важливих процесів, по суті, в нашому випадку,   перетворившись на структуру по «стрижці купонів», і, в переважній більшості  до власної кишені.  А вже в 2006  році за підписом тодішнього голови ЖОДА Синявської І.М. вийшло Розпорядження  № 110 від 23.06.2006р., яким, вперше  левову частину державної субвенції за перевезення пільгових категорій громадян віддали приватними перевізниками. Подейкують, що Ірина Максимівна в той час мала тісні, майже сімейні стосунки з деякими перевізниками, і першою пішла на такий крок відчувши запах живих грошей. Саме після цього «справедливого» розподілу тільки 30% субвенцій почало надходити  ЖТТУ, а решта, в кишені приватних перевізників.
    І ще,- щодо коштів з державного бюджету, які буцімто осідають в кишенях приватних перевізників. За відвертою розмовою частина все тих же перевізників зізнається, що вони, ці гроші, дійсно отримують, але вимушені повернути назад вже в готівковому вигляді тим, хто сприяв такій дотації, бо в протилежному випадку ризикують втратити маршрут та графіки перевезень взагалі,- і найголовніше, - лояльність керуючих органів. Таким чином, приватні перевізники стають такими собі маленькими конвертаційними центрами, все сильніше і сильніше сплітаючись спільною корупційною складовою з різними гілками влади, одним словом -«нерозлийводою» !
  Але, щоправда, існує низка «авторитетних» осіб – приватних перевізників, які дійсно ці кошти отримують і не повертають. Це  для них така плата від влади за лояльність, партійну або службову приналежність. Вони, обов’язково «відпрацюють», чи то голосуванням в сесійній залі різних рівнів за сумнівні рішення, чи то наданням транспортних засобів в безкоштовне користування на різного роду антифашистські мітинги, виїзди на природу, весілля, чи,  це відноситься до силових перевізників від всіх служб які існують на Житомирщині, - є і такі - «зливом» інсайдерської, службової  інформації, а якщо потрібно, то і силовим втручанням, шантажем та купою інших прийомів  професійного тиску. Державна служба, яка відповідає за технічний стан маршрутки, «бере на лапу» в місяць з одного авто 200 грн, я вже не кажу про поповнення телефонних  рахунків даїшникам, талонами на пальне, вечерями в ресторанах та передачею чергового щасливого конверта.
Довідка: вся сума субвенцій на Житомирську область для пільгових категорій громадян  складає приблизно 51 мільйонів гривень,  з них, ЖТТУ, яке  перевозить більш ніж 60 %  пільгових пасажирів  і методом простого обчислення має отримувати більш ніж 30 мільйонів гривень, а, фактично отримує всього лише 8 млн. грн. Якщо  порівнювати  такий «справедливий розподіл» субвенцій,то можна  привести ,як приклад, Житомирський район, -найбільш розвинутий та активний в транспортній розвязці . В Житомирському районі загалом проживає близько 68 тисяч людей . В  Житомирі -272 тис.,а це , як мінімум ,-в 4 рази більше.
Пільговиків, в основному пенсіонерів, перевозяться один раз в тиждень, та і то не більше одного - двох осіб в одному транспортному засобі. А за інформацією з надійного джерела приватні перевізники Житомирського  району отримують субвенції в розмірі близько 4 мільйонів гривень, тобто, всього в два рази менше ніж ЖТТУ. При цьому тролейбуси і трамваї в місті Житомирі  перевозять всі категорії пільговиків, як міських так і сільських жителів,- і то, як Ви знаєте, в необмеженій кількості та без будь - яких регламентацій, а приватні перевізники вибірково…
    З таким «справедливим» підходом на  сьогоднішній день сума заборгованості по заробітній платі працівникам комунального підприємства ТТУ  станом на 19.07.2013р. складає 7млн 111, 3  тис.грн. В тому числі на заробітну плату- 5млн 269.9  тис. грн.. А різниця - то обов’язкові нарахування з заробітної плати до низки фондів. І ще, порівняно з копійчаними оплатами, які отримує  бюджет   від приватних підприємців перевізників (по суті в бюджет вони не платять взагалі)  ЖТТУ за 2012 рік внесло податків та нарахувань до різних рівнів бюджету  більше ніж 12 мільйонів гривень, що є суттєвим внеском, і, навіть, в певній мірі це підприємство можна вважати бюджетоутворюючим.
   Наразі, в зв’язку з тиском звідусіль, на підприємстві йдуть масові звільнення фахових працівників - кондукторів, водіїв , фактично яких спонукають до цього виштовхуючи на вулицю, що, в перспективі  є невідновлюваною втратою кваліфікованих кадрів для підприємства та міста. Хотів ще раз послатися на фундаментальні правові засади, а саме, на Закон України «Про міський електричний транспорт» прийнятий Верховною Радою України в 2004 р., де чорним по білому написано  : «…місцеві органи державної влади та органи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію державної політики у сфері міського електричного транспорту, а також розробляють регіональні та місцеві програми його розвитку і забезпечують його виконання. Функціонування міського електричного транспорту загального користування на ринку транспортних послуг спрямовано на створення сприятливих умов для його розвитку , задоволення потреб громадян у доступних, якісних і безпечних перевезеннях» . В цьому Законі для чиновників всіх рівнів написано ще багато  чого цікавого, корисного,  та  як би то і на руку ТТУ, але, як ми бачимо, геть не на руку нашим чиновниками від влади.
   На практиці з’ясовується, що той хто має виконувати закони , той найбільш їх і порушує ,керуючись виключно власними  Постановами, Розпорядженнями, Рішеннями,  Наказами, Дорученнями, листами різних гілок влади, проте  тільки не Законами України!
    Чого вартий лише лист до керівництва ЖТТУ від прокуратури м. Житомира №06-09-8870 від 11.07.2013 року , де заступник прокурора Ю.О.Козлов в одному з пунктів задає риторичне запитання - «Чи є потреба у подальшому функціонування підприємства та у зв’язку з цим, яка соціальна значимість підприємства для мешканців та міста в цілому, тощо». По Закону прокуратура мала б стояти на охороні інтересів та прав  громадян  України ,про які я писав вище. Там все чітко та ясно і зрозуміло записано. Але посадовці та  органи нагляду, керуються всього на всього своїми підзаконними актами, які   видають на свій розсуд, самі  хочуть виконувати  …. І так, по всій ланці цього та інших секторів  економіки, і загалом  реального життя в будь - якій сфері.
  Такі меседжі, -в даному випадку  від  прокуратури,- чітко показують, що  ЖТТУ впевнено ведуть до банкрутства, за яким стоїть ліквідація підприємства, що гарантовано відкине розвиток міста Житомира на довгі роки та десятиріччя. Виникає  логічне питання - чому хочуть «зарізати» курку, яке несе «золоті яйця», або кому вигідно чи  невигідно закриття та банкрутство ЖТТУ?
Довідка: дрібний перевіз, який має в підпорядкуванні один - два маршрути і в місяць має чистого прибутку в районі +- 2 000$. Перевізник середньої ланки вже кладе в карман 4-5 тисяч вічно зелених. Ще є чимала група перевізників, яка за  місяць від перевезення пасажирів   10-20 «штук» з  портретами в профіль  померлих американських президентів. А ось акули цього бізнесу в середньому в місяць мають в районі 50 – 80 тисяч баксів, а деякі з них, - неофіційно, є доларовими мільйонерами. Це свідчить про високорентабельний бізнес, в який бажають вступити чимало людей – «сильних світу цього», та без проблем, за такі гроші,  «прикуповують» чинуш та силовиків оптом та вроздріб з будь - яких питань, які стоять на порядку денному.
  При інтенсивній щоденній  експлуатації  автобус «Газель» вже через 1,5- 2 роки стає самоокупним , а в подальшому – дає  чистий   щоденний прибуток  та  «живу»  ніким не обліковану  копійку.
   Отож, така маленька математика свідчить про те, що в сфері маршрутних перевезень  «крутяться» серйозні кошти, з яких, по - суті, не справляються належні податки, одним словом - високорентабельний тіньовий бізнес, і тут вже не до якогось там ТТУ та членів його колективу.
Вигідно:
1.Керівництву та окремим представникам органів державної влади та місцевого самоврядування, які причетні  напряму чи опосередковано до розподілу державних субвенцій, рішень про надання маршрутів, графіків, тощо, з метою системної «стрижки купонів» та ручного керування перевізниками. 2.Сьогоднішньому керівництву міської ради, під егідою якого вже другий рік поспіль «заводять» «Шеріффа» для остаточного витіснення, перш за все, міського електротранспорту та колег, приватних перевізників.
3.Сьогоднішнім та в недалекому минулому високопосадовим працівникам силових органів, найперше- ДАЇвцям, які «кришують» низку маршрутів та забезпечують регулярне поповнення свого бюджету.
4.Низці депутатів обласної та міської ради, які опікуються приватним перевезенням та активно лобіюють свої маршрути або для інших персон, за винагороду в готівковому вигляді, звісна річ.
5.Самим приватним перевізникам, які отримують надприбутки, вносячи до бюджету  по суті копійки  та постійно лобіюють необґрунтоване підвищення цін на проїзд.
Не вигідно:
1.Бюджету всіх рівнів та фондів, бо втрачаються суттєві надходження. 2.Працівникам ЖТТУ та членам їх родин, які звикли і живуть від цієї роботи. 3.Пільговим категоріям громадян, що системно користуються міським електротранспортом, а в разі його зупинки, вимушено будуть платити кошти з власної кишені.
4.Соціально малозабезпеченим жителям міста, школярам, студентам, робітникам, переважній  більшості мешканців, які за доступною ціною та в безпечний спосіб можуть пересуватися містом.
5.Людям  зі здоровим глуздом, просторовою уявою, стабільною психікою, державницькими поглядами, бо вони добре розуміють, що знищення комунального електро - перевізника може в найближчому майбутньому  обернутися  сотнями мільйонів збитків для місцевого бюджету в який обов’язково прийдеться вкладати  кошти для відновлення ЖТТУ.
Прогноз: з великою вірогідністю восени нас можуть чекати серйозні  потрясіння в зв’язку з небажанням працівників ЖТТУ здатися на милість переможців від влади вкупі з перевізникам та « иже с ними». Можливі організовані та спонтанні страйки, перекриття вулиць рухомим складом, акти непокори, тощо. Врешті – решт, ТТУ в Житомирі може стати центром опору системі, до деякої міри, сколихнути всю Україну, показавши гнилість і продажність органів державного влади та місцевого самоврядування. ЖТТУ під шумок  навіть можуть  тимчасово закрити, призупинити  діяльність, а потім  втрутяться високопосадовці з органів  центральної влади, -і тоді  вже можуть «полетіти голови», викриті корупційні схеми та інші практично правові дії. При закритті комунального підприємства місцевій владі всіх рівнів буде завданий нищівний удар, від якого вона остаточно втратить довіру населення, а, через невеликий проміжок часу буде  «викинута» на звалище історії разом з її основними діючими особами.
  І на закінчення екскурсу про ЖТТУ  в голову прийшла влучна цитата зі  старого американського фільму про конфлікт влади з індіанським населенням півдня країни: «Проблемы индейцев шериффа не интересуют!» - вигукує кіногерой. Самі будь - ласка зробіть висновок: хто тут в нашому випадку  індіанці , а хто, - шериффи…

Володимир Піньковський
Думай вільно,
Говори, що думаєш,
Роби те, що говориш!