Відтепер, усі можуть піти служити у внутрішні війська (міліцію). Такий указ Президента.
В день Святої Покрови, славного українського козацтва та вояків УПА 14 жовтня 2013 року Президент України підписав указ, яким скасував черговий призов.
Отож, обов’язкове проходження строкової служби для осіб які досягли 18 віку «безвозвратно кануло в лєту», в війську служитимуть тільки ті, хто цього дуже хоче та відповідає високим морально-фізичним показникам.
Але не все вирішую указ Президента, деякі речі взагалі залишаються неврегульованими, я би сказав «за кадром», свідомо чи ні приховані від широкого загалу всієї української спільноти.
Адже указ відміняє службу в армії, але залишає
службу для молодих людей у внутрішніх військах.
Тож можна сміливо стверджувати, що в Україні більше немає серйозних зовнішніх
загроз, щоб тримати багато чисельну армію,
напевно ми їх перемогли , або вони настільки ослабли, - що самі сконають.
Може
статися так, що тепер основний ворог нашої держави – це народ. Саме таке твердження
закріплює даний указ що й знаходить відображення в бюджетних видатках. Так на Міністерство
внутрішніх справ України було виділено на один мільярд більше коштів ніж на
Міністерство оборони України (16 і 15 млрд відповідно).
Чому пишу і думаю саме так, та тому що в Україні існує негативна тенденція: юнаків, які проходять
службу у підрозділах внутрішніх військ усе частіше залучають до охорони
громадського порядку під час масових заходів, серед яких найбільш помітними є
мирні зібрання, що часто носять протестний характер щодо широкого спектру
суспільно-політичних питань у країні.
Саме на таких заходах внутрішні війська міліції все частіше виступають не
тільки як захисники громадського порядку, а також як інструмент перешкоджання
мирним зібранням. Такі обмеження супроводжуються силовими діями з боку міліції,
арештами учасників, безпідставними та неправомірними застосуваннями
спецзасобів.
Держава
почала активно використовувати призовників, які служать у частинах Міністерства
внутрішніх справ задля розгону цивільних і політичних акцій. Було змінено
екіпіровку, посилено забезпечення саме цих частин, але при цьому матеріальна
ситуація в інших частинах погіршилася.
Окремо варто зауважити, що даний указ переводить Українську армію й долю
держави в повне «ручне керування» Президента, адже він не вносить зміни до
Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» й скасовує призов
лише на 2014 р.
Не вирішеним залишається й питання кількості призовників, адже не зрозуміло яку
кількість визначить Кабінет Міністрів України, буде ця кількість більшою чи
меншою, ніж у попередні роки й чи не станеться так, що тепер усі призовники
просто підуть не в Збройні Сили України, а у внутрішні війська.
Основні тези Указу Президента України № 562/2013
Про строки проведення чергових призовів, чергові призови громадян України на
строкову військову службу до внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ
України та звільнення в запас військовослужбовців у 2014 році.
- скасовується призов до Збройних Сил України та інших військових формувань.
- призов до внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України не
скасовується.
- Кабінету Міністрів України визначити чисельність громадян України, які
підлягають призову на строкову військову службу до внутрішніх військ Міністерства
внутрішніх справ України, та обсяги видатків для проведення чергових призовів у
2014 році.
- Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
обласні, Київські та Севастопольські міські державні адміністрації повинні
забезпечити підготовку та проведення чергового призову до внутрішніх військ.
Скільки осіб буде призвано в 2014 р. до внутрішнього війська України сьогодні відомо лише Богу, а через деякий час
і Кабінету Міністрів України.
Відтепер вирішувати це питання та організовувати призовну кампанію будуть районні державні адміністрації та органи місцевого самоврядування на місцях.
Можна сміливо констатувати тільки одне, що великий і могучий до не давно «монстр», в вигляді «всємогущих» військкоматів, не тільки перестав бути таким, а, і, перестане існувати повністю, в тій ролі та функції, яку ось уже майже століття виконував на наших теренах.
Володимир Піньковський
