21 листопада 2019, 20:59 Житомир: °C
Владимир Пиньковский
...

Депутатські обіцянки, цяцянки...

                Депутатські обіцянки - цяцянки…

    28 жовтня 2013 року виповнилося  рівно рік з того часу, коли переважна більшість свідомих, і не геть,  громадян Житомирщини, як і всієї України, віддали свої голоси за депутатів Верховної Ради України VII скликання.  Отож, 1\5 частина депутатської дистанції подолано,- пора підводити перші серйозні підсумки діяльності народних обранців - мажоритарників  від Житомирщини, давати оцінки та робити прогнози.

     Як Вам відомо, у нас в області  шість округів , тож не  хочеться  обділити увагою кожного обранця,  які в чесній, і не геть,  боротьбі, виборов собі «місце під сонцем». Всі наші депутати мають не  образилися що їх обійшли увагою, адже трудяться вони не покладаючи рук, а , інколи, і  не закриваючи очей,- щоб краще бачити – скільки!  

Хочеться запитати у них, а чи не пішов на спад  той запал оптимізму, а в новачків, і романтизму, після року перебування в залі «під куполом»?

  Чи не забули вони тих, хто привів їх до владного олімпу, наділивши  великими повноваженнями  представляти  інтереси  територіальних громад , а головне,- як  депутати виконують  дані  передвиборчі обіцянки?

    Питання,  як завжди, риторичні, бо гучних анонсів про  зустрічі та звіти перед виборцями  за рік від  часу  обрання на депутатство, прес-конференцій зі струменями  потужних софітів та спалахами   фотоапаратів   поки що не анонсовано, отож і не заплановано.

А  чому? Виборці чекають, я сказав би,- з нетерпінням чекають  персонального  донесення інформації про перші виконані обіцянки, які  були дані під час виборчої кампанії, або,- бодай практичні та обнадійливі  кроки зроблені для  їх виконання! 

 Виборець ще добре памятає, як ефектно вміли організовувати передвиборчі зустрічі нинішні нардепи….Великі сцени, потужний звук, сучасне світло, модні артисти, - одним словом, свято!  А що маємо зараз?  Виборець, глибоко в душі, свідомо чи ні, сумує за тим часом, жалкує що такі події не щорічні, по суті розчарований , і, - «требуєт продолжения  банкета»!  Бо, нинішні  нардепи самі винуваті , - втягнули народ в масове політичне шоу, а він  і втягнувся, перейнявся, отримав порцію адреналіну та вже не хоче виходити з цього еклектичного стану.

     А чи взагалі думають про річний звіт народні обранці, чи може за цей рік з часу обрання, світ для них повністю перевернувся, і вони вже не з нами, вони вже геть інші, можливо, якщо ще не на небі, то десь стійко «зависли» між ним і нами грішними…

Але давайте будемо  дещо прагматичнішими та на хвилиночку згадаємо,- чого ж такого наобіцяли нам сьогоднішні слуги народу і що виконали за цей час!

    Варто зазначити, що всі обрані мажоритарним способом депутати не забули про свої округи, навідують свою вотчину з різною епізодичністю, дарують подарунки дітям, листівки жінкам на день 8 - березня, приймають участь в загальних заходах, - від покладання квітів, - до участі в сесіях різних рівнів та зустрічах з місцевим керівництвом.  Звісна річ, що все це супроводжується широким медійним висвітленням, одним словом піар, піар, піар…

      Отож, почнемо для багатьох з нас рідного, Житомирського  (міського) округу №62 , а саме з Геннадія Григоровича Зубка, чия перемога була безапеляційною, найбільш ефектною та переконливою в області.

      Геннадій Григорович обіцяв нам немало і небагато, - примусити міського голову  запрацювати на повну потугу, тобто  просто  виконувати свої службові обов’язки. То як ви думаєте, вдалося? Ой , поспішив Геннадій Григорович, поспішив з такою обіцянкою, не порадився зі  знаючими  Михайловича  людьми, і ,однозначно, підвів виборця. Не можна обіцяти такого! Бо й самого голову міста цим сильно підвів, і себе, а головне віру  виборця значно зменшив.  Ще була обіцянка скасувати ліфтові картки, тобто такий собі вільний Wi-Fiдля жителів міста, їдеш на який поверх хочеш, з ким хочеш і коли хочеш, що вдень – що вночі, що п’яний, що тверезий – байдуже…  Це завдання , я вважаю, частково виконане ,  принаймні  для тих,  кого обрали   та для тих, хто мав би його виконувати, - вони вже тепер не їздять житомирськими ліфтами, тому і проблеми немає, а мешкають чи то в Києві, чи в заміських  віллах. В сенсі політичного вибору, - то Зубко Г.Г.( що б там злі язики не говорили), твердо тримається вибраного курсу, і, думаю, так буде і надалі…

      А що там в Бердичеві , де Анжеліка Лабунська «зробила нараз» і велику купу провладних кандидатів  і  традиційного  місцевого опозиціонера?  Ну там взагалі  повний порядок,- Бердичів  тепер  майже центр Всесвіту ( як і колись). В центрі  міста  навколо   пам’ятника  Леніну  -«шик да блеск». Проведена капітальна реконструкція , все  лежить в головинському камінні,  фонить та блищить аж на 2  кілометри.  Правда , добратися до центру «Всесвітньої цивілізації» на сьогодні  не так вже  й просто, подекуди -практично  неможливо, бо відремонтовані  дороги  знову розбиті  настільки, хіба що тільки космічним човником на зразок Challenger або Discovery ймовірно. Але, напевно, було так задумано,  щоб  колишнім  конкурентам  по перегонах  Анжеліки  Вікторівни   більш не хотілося відвідувати  місто з будь -якими  намірами та заважати її благим намірам та добрим справам.  Ще  дуже і дуже «розсмішила» депутатка  своєю  неодноразовою  спробою  втрутитися в розподіл державних субвенцій в області. Ну хіба це депутатське заняття, панове?  Чи вже геть обнагліли там в Верховній Раді та завсім  не платять  за голосування за провладні акти? Законотворчою роботою займайтесь, шановна, та так, щоб ніяких субвенцій і в помині не було, бо вони 100% корупційна складова і дерибаняться тими, хто їх розподіляє!  Чи може не знали?

    Що ж стосується політичного курсу пані  Анжеліки, то  «опозиціонерка» не поспішає долучитися до різноколірних опозиційних знамен, в тому числі і до рідної «Батьківщини», яка її по суті і привела туди,  воліє краще офіційно бути в опозиції до  всіх, про всяк випадок, хоча це різко розходиться з її передвиборчими задекларованими принципами, але то було рік  назад, а зараз  просто -  практичні  реалії…

      Ось де порядок, так це в Коростені,- центрі 64-го виборчого округу. Там, де все ж  таки «не митьєм ,так катаньєм» переміг  Володимир Пєхов, який досягнув своєї мети, отримав заповітний мандат та доступ до елітарного клубу. Правда, після цього  дещо підзабув про деякі обіцянки, - починаючи від регулярного випуску газети, яка  була безкоштовною та дуже вже припала до душі  місцевим жителям, і аж до обіцяного закриття  заводу МДФ, який, ох і попсував воду та нерви, починаючи від аграрного міністра…. і закінчуючи …-місцевими рибалками.  Але думаю, що це можна виправити, адже ,справжні поліщуки - потомки древлян, можуть   пробачити за   таке ставлення на  дані обіцянки, а через певний час, знову «купитися » на нові. Одном словом, нардеп і надалі щедро засіває округ, розраховуючи  і в подальшому зробити його своєю вотчиною, а от чи «прозріють» жителі   та чи зрозуміють, що «з них  в мішок беруть, а з торбинки дають»?

        Майже повна ідилія нині залишається в  Новоград-Волинському виборчому окрузі. Володимир Михайлович Литвин, як досвідчений політик та справжній син , і по сьогодні не забуває своєї  батьківщини. Оголосив Новоград-Волинський район  територією пріорітетного розвитку, і на сьогодні  туди знаходиться  можливість залучатися певні інвестиції. Звісна річ, що попереднього ресурсу вже немає, статус  теж не той,  але Володимир Михайлович добре знає що робить. Він нерідко приїжджає, бачиться, зустрічається, запиписується… А зараз,- про скандальне…Подейкують, що особисто  долучився пан Литвин  до прийнятого  рішення  та  знесення пам’ятника Леніну перед  міськ радою, бо такі  чи  інші важливі  питання на сьогодні  в  славному та древньому  місті  Зв’ягелі  без нього  точно  не вирішуються!  І ще, десь зо два місяців тому,  ледве  «не злив» цілу партію, я маю на увазі  – Народну.  Бо  дуже вже над братами хмари темні нависли, вимушений був і такий варіан розглядати,  але вирішив і це питання на най вищому політичному рівні. Отож, як ми бачимо,  в політичному плані  Володимир Михайлович- неперевершений майстер, як ото казали про нього в популярній шоу програмі «Вєчєрній Кієв», - «на словах он был за этих, а по жизни он за тех». Віртуоз одним словом, віртуоз…

         Стосовно Віталія Журавського, який зі скрипом та писком переміг на Малинщині, то він публічно активний, сміливо «наїжджає» то на заступника міністра охорони здоров’я, вимагаючи крові та гратів, то на облавтодор , навіть на самого голову ЖОДА та його найближче  оточення, одним словом, - серйозно дає про себе знати. Відчувається, що має серйозних покровителів в АП. Бо інакше, чого це він такий смілий був би, адже в житті - все з точністю до навпаки. Правда,  виборцям від цього не гаряче і не холодно, вони  традиційно тягнуть свою буденну лямку, заробляючи на хліб та плекаючи надію, що дітям буде краще. А ще ВІталій Станіславович прославився тим, що подав до парламенту один з найбезглуздіших законопроектів у світі (напевно, таки потрапив до книги рекордів Гіннеса), про майже заборону на журналістьку діяльність. Оце то видав наш обранець, що аж свої його засміяли! Пан  Журавський, напевно, найбільше наобіцяв людям на цих перегонах: і гроші на медицину, і газ в Борову та інші населені пункти, одним словом, майже «золоті гори»… і все це в наш скрутний , тотального безгрошів’я , час …

      І останній мажоритарний обранець, - це Віктор Йосипович Развадовський, який вкотре зумів отримати довіру, переважно в сільського виборця. Традиційно Віктор Йосипович і надалі роздає подарунки, шле листівочки, вітає в газетах, а от чи достатньо буде всього цього, щоб виборець забув або пробачив йому  його фактичну політичну зраду, офіційне долучення генерала до  провладної  фракції  ПР?  Тим більше, публічні запевнення про неможливість вступу до вищезазначенної фракції звучали з вуст генерала неодноразово,- і в Левкові, і в Сінгурах , на зустрічах  та волелюдних зібраннях  річної давнини! Не вірю я чомусь в подальшу «зірку» генерала, бо занадто довго та часто переходив від одних до інших, від білих до червоних і навпаки… Тому думаю, що ця каденція буде остання в його житті, так як і високі посади в різних гілках влади…

       А що народні обранці, які пройшли по партійних списках!

     Найбільш кількісно представляють Житомирщину в парламенті -це комуністи в особі Олександра Присяжнюка та Василя Самойленка. Чи хоча б  частково зуміли вони за цей час «повернути країну народові»? А коли  так,- то  кому і за що? Якщо дивиться по рішеннях сесій міської ради, то повертають, і ту саму,  св’яту з св’ятих  для партії робітників і селян –землю. Правда поки що в свою, приватну власність. Думаю, що і до засобів виробництва у них дойдуть руки, і до якогось там  «свєчного заводика», тощо. Отож, в цьому сенсі безперечно, виконують обіцяне, правда не для всіх, для себе та найближчого оточення, бо як завжди, ресурс та можливості обмежені.

   Знаю інше, що рішенням Кабінету Міністрів та Фонду держмайна  України , де керує по квоті від КПУ комуніст Олександр Рябченко, в руки всім відомим олігархіам передано в приватну власність чергову низку обленерго та до кінця року планується передати ще!...  Якщо це таке «повернення держави –народові», то, або я чогось не розумію, або  щось тут не чисто…

     До головного опозиціонера від ВО «Батьківщина» на Житомирщині Сергія Пашинського теж є запитання щодо постійних публічних та широко висвітленних в пресі  скандалів  з майном Сергія Власенка та Наталії Окунської, де фігурує і персона Сергія Володимировича. Все це  наводить на роздуми, що левова части зусиль цього нардепа поки  що спрямована в протилежну сторону… Ой, не розуміють народні депутати  тих , хто сьогодні в біді, скруті  та за гратами,- не розуміють…

   І наостанок всього декілька слів про Рустама Раупова, - партійного депутата від УДАРу, який теж не залишає без уваги Житомир та нашу область. Провів переформатування Житомирської міської партійної організації, активно блокував трибуну ВР, думаю буде битися, при потребі, а це в наш час інколи може бути визначальним! Але є і проблеми, принаймні на минулому тижні вони «вилізли» на зовні в вигляді претензій з оплатою за роботу в штабах річної давнини. Пикаті хлопці з Луганська, які пікетували офіс УДАРУ  не мають до того прямого відношення, це така всеукраїнська акція по дискридитації партії. Але, панове, Ви ж даєте привід, дійсно людям заборгували, а може просто забули віддати, то зробіть це зараз, бо все це не однин раз вилізе Вам боком, і не тільки ним…

         Шановні, дорогі, любі наші народні депутати VII скликання від Житомирщини!!!!!!

Хоча б ситуативно об’єднуйтесь там, в стінах Верховної Ради,  задля ініціювання та прийняття низки необхідних державі і суспільству законодавчих актів!   Бо саме для цього, і тільки для цього ми Вас туди делегували. Саме цим Ви маєте займатися денно і нощно, бо все інше, то від лукавого, а інколи, і від лукавої…

Будь-ласка,  зверніть увагу на те, що вже пройшов рік з Вашого обрання,  прийдіть до виборця, відзвітуйтеся про проведений час та роботу, посповідайтесь і в церкві і перед народом, і  тоді, можливо, -  і Вам і нам, як мінімум на душі,  стане легше…

 

Володимир Піньковський