Програна тільки чергова битва за Євросоюз - попереду, ще ціла війна…
Все тільки починається! Саме такими словами хочеться підвести підсумок чергового раунду участі України в євро-інтеграційних процесах!
Так, сьогодні керівництва України сьогодні «дало задній хід», піддавшись на великі обіцянки Кремля, де халявні гроші мають потекти до України рікою, а десятилітні проблеми з імпортом товарів до Росії зникнуть, як минулорічний сніг, раз і назавжди.
Сьогодні, у російських політичних колах поширена думка( про це на жаль в Україні, а ні пишуть , а ні говорять), що зміна курсу України обійдеться (або вже обійшлася) федеральному бюджету РФ в $17 млрд: $15 млрд - для всієї країни (фактично, для латання дірок у бюджеті - пенсії, бюджетники і інше, щоб запобігти соціальному вибух) і $2 млрд - особисто для "головного українця", - йдеться у матеріалі провідного російського інформ - агентства «Росбалт».
Отож, як люблять казати європейці: нічого особистого панове, - тільки гроші, та особисті бізнесові інтереси!
Європейський найвищий істеблішмент проковтнув гірку пігулку від українського уряду про різкий розворот на 180 градусів з фірмовим спокоєм, бо давно зрозумів, Україна сьогодні, - це тотально-корумповане державне утворення, домовитися з яким можливо абсолютно про все, але виконати воно може тільки те, що приносить гроші сьогодні, і бажано ще трішечки на завтра.
Як тільки російські кошти будуть успішно освоєні, наступить легкий голод, одразу, офіційний Київ знову активно долучиться до євро-інтеграційних процесів, щоб і в подальшому «клянчити» гроші з багатих світо цього.
При будь якому розвитку подій після Вільнюського саміту( підписання або ні) ситуація в Європі, і перш за все відносини України і Росії серйозно змінилася. Україна, потроху перестає бути вічним молодшим братом, міцно спирається на ноги та шукає своє достойне місце в європейській сім’ї.
Більше того, за останні два роки намітилось формуванні нової, перспективної для нас осі в центрі Європи: Берлін-Варшава-Києв, де Києву відведена значна роль в просуванні західних інтересів все далі, на Схід…
Не думаю, що керманичі Німеччини фрау Меркель та Польщі пан Комаровський так швидко відмовляться від далекосяжних перспектив, тому і надалі будуть вести гру в «довгу», де будуть і великі гроші, в вигляді серйозних інвестицій ( правда не в особистому плані керманичам України), подальшому просуванню гуманітарних місій, тощо…
Але головна небезпека для України криється в іншому, якщо все таки асоціація підписана в Вільнюсі підписана не буде, то важко собі уявити: яким чином пройдуть вибори президента в 2015 році! Адже тоді різного роду «каруселі» та інші виборчі штучки можуть виглядати дитячими забавами порівняно з масовими рішеннями судових органів про скасуванні результатів виборів там, де це не вигідно владі.
Поки, за всіма соціологічними опитуваннями, Віктор Янукович однозначно програє другий тур виборів 2015-го року. Але якщо підпишуть асоціацію з Євросоюзом, то майбутні вибори пройдуть гідно, хоча б тому, що Януковичу важливо зберегти капітал, набутий в останні роки і євро спільнота ви певній мірі може це гарантувати.
В цій круговерті подій навколо підписання уроди з євро спільнотою стало зрозуміло, що доля екс- прем’єра Ю.Тимошенко остаточно відійшла на другий план, не є і не була ключовою для всіх основних учасників процесу.
З зв’язку з абсолютно новою ситуацією, випустити можуть Тимошенко не раніш виборів президента України в 2015 році, тоді, коли її роль на внутрішньо політичні процеси в Україні не може бути суттєвою.
Українська влада як би то відкладає підписання угоди «на потім». Така ситуація не дає жодних видимих переваг, а лише мінуси, адже ситуація в економіці України буде тільки погіршуватися і без її термінової модернізації справи можуть бути геть кепськими.
Стратегія маневрування «ні вашим і ні вашим» вже остаточно вичерпала себе, не ефективна і не дієва, а може привести до ситуації, де Україна залишиться у розбитого корита, тоді інтеграційні стартові умови будуть значно гірші, як і весь спектр справ в економіці.
Можна не сумніватися лише в одному: на сьогодні відмовившись від асоціації з ЄС Україна не кинеться в обійми Митного Союзу, як би це сильно комусь не хотілося, а буде і надалі пробувати грати у багатовекторність своєї зовнішньої політики.
Поновити євро інтеграційні процеси України може і сама Росія, в економіці якої намічена стрімка тенденція до падіння доходів казни за рахунок надходження від продажу вуглеводнів. Річ у тім, що всі уряди РФ десятиріччями за рахунок надходження від енергоносіїв просто «заливали» невирішені проблеми, національні суперечки, неефективність структури економіки, відсталий адміністративний устрій, тощо. Як тільки великі гроші зникнуть, сусідам буде вже не до нас, вірніше нам не до них, бо у них у самих проблеми, а фінансів – катма.
Потенційними нашими партнерами по європейській інтеграції, як не дивно може здаватися, є сусідня Білорусь та Казахстан. Саме вони, давши взяти себе в міцні обійми «старшого брата», хочуть якомога скоріш вирватися з них. Україна є для них тією соломинкою, за яку варто не тільки вхопитися, а і міцно триматися, бо далі бездна і без перспектива!
Отож панове, програна тільки чергова битва за вступ до Євросоюзу,- попереду, це ціла війна.
Володимир Піньковський
