В.Медведчук  end  А.Клюєв сьогодні «рулюють» Україною…

 Все таки дочекався свого зоряного часу Віктор Медведчук, дочекався. І хоча ще геть недавно його і на поріг не хотіли пускати до владних кабінетів на Банковій, то вже сьогодні він по п’ять годин підряд «консультує» президента України по низці питань, як зовнішньої так і внутрішньої політики України.

Така активна, та дещо несподівана для українського політикуму комунікація (я вже не кажу про суспільство в цілому)  стала можливим завдяки як мінімум двом моментам: В.Янукович в Сочі 27 жовтня домовився що «Україна вже нікуди не йде», а  за це від Кремля вона отримає певні дивіденди і перш за все для своєї, «стоматологічної галузі», в тому числі  передбачені і  персональні заохочення від яких, ну просто неможливо відмовитися...

 Але, на думку ВВП,  всі ці «новаційні» процеси в Україні хтось має контролювати, і кому, як не кумові, це зручно, а головне надійно доручити. Таким чином Кремль  призначив В.Медведчука «смотрящім» в Україні, на що українська сторона охоче погодилася, бо і сама давно застосовує на практиці цю не правову інституцію, вважає її дієвою  і не збирається від неї відмовлятися в найближче десятиліття.

 Більше того, В.Медведчук в оновленому уряді України мав зайняти посаду віце-прем’єра, щоб особисто та на практиці тримати руку на пульсі та здійснювати загальне керування  української економіки і політикою української держави  в цілому.

По друге, така можливість сталася ще і тому, що з часів партнерської роботи по виборах  президента  2004 року Віктор Медведчук та Андрій Клюєв, не тільки не обірвали теплі та дружні  зв’язки, а і проводили багато часу разом в «світських розмовах» про велике спільне майбутнє обох «братніх» слов’янських народів, і ось, воно для них настало…

Ну а далі, при планах про переформатування уряду вже в грудні цього року А.Клюєв мав стати прем’єр-міністром, В.Медведчук віце-прем’єром, В.Захарченко ,- найближче до гаранта, мав в кінці-кінців очолити АП на Банковій.  ВВП в Сочі погодив такий кадровий розвиток подій вважаючи його оптимальним та таким, що сприяє подальшому поглибленого розвитку «добросусідських, рівноправних та взаємовигідних» відносин!

 В доказ саме  цього сценарію свідчить подальший, вже сьогоднішній розвиток ситуації що саме  РНБО України  дало  вказівку голові КМДА О.Попову та начальнику київської міліції Валерію Ковшу, і тому ж Віталію Захарченку,   зачистити мирних мітингуючих в ніч на 30.11.2013р. щоб  встановить все ту ж, вже ненависну більшості українців  «йолку».  Більше того, на разі  в цій ситуації намагаються зробити «цапом відбувайлом»  заступника голови РНБО Володимира Сівковича, голову КМДА О.Попова та начальнику Київського ГУ МВС Валерія  Коряка, буцімто саме в їхніх голова  «народилося» таке рішення. На справді, так воно і було, правда, запропонував розвиток саме таких подій вже згадуваний мною кум ВВП та головний «смотрящій» в Україні Віктор Медведчук,  про що свідчить і Ірина Богословська і низка інших осіб обізнаних у цій гучній справі.

Але сталися ніким не передбачувані обставини, карти  Медведчуку і Ко сплутали прості українські хлопці та дівчата( народжені вже в часи незалежної України), які бачать власний шлях розвитку держави та себе в ній. Вони, в буквальному розумінні цього слова грудьми стали за обстоювання простих та елементарних прав і  свобод, так гарно виписаних в основному законі, Конституції України, та яка так ганебно нехтується тими, хто мав би її  дотримуватися і захищати.

Подібний розвиток подій, звісна річ, не входив в плани ні В.Януковича, ні інших сьогоднішніх керманичів держави, але для В.Медведчука є прийнятним та перспективним, бо координально дестабілізує ситуацію в країні та збільшує шанси на роль та місце Кремля в цьому процесі взагалі, а «смотрящєго» – зокрема.

Мушу визнати, що роль і місце В.Медведчука в останні два десятиріччя завжди було суттєвим, а інколи і визначальним. Так, в 2004 року під час президентської кампанії від був головним організатором паралельного підрахунку голосів та створенню таємного сервера та суто української новації «темників». Далі, вже в тандемі В.Медведчук–Ю.Тимошенко будують конструкцію «великої коаліції» ПР і БЮТ що мала на меті суттєво змінити Конституцію новою  більшістю та перетворити українську державу та суто тоталітарне утворення (в політичній історії це утворення колоритно називають «Коаліцією «ПРіБ’ЮТ»).

Потім в тандемі, все з тією ж Ю.Тимошенко В.Медведчук вже в 2009 році максимально зблизив її з кремлівським кумом та вивів Україну на підписання скандальних газових угод, що в підсумку «боляче вдарило»  по бюджету держави, а вчорашню  партнерку привело до гучної кримінальної справи  з подальшою посадкою, як виявляться вже сьогодні, це вже надовго…

На сьогодні саме В.Медведчуку найбільш вигідно поглиблювати політичну та економічну кризу в країні, занурювати її в хаос неконституційних дій, доводити до дефолту всієї економіки та держави в цілому. Ніякому Януковичу чи Клюєву він не збирався та й не планує допомагати, в тому числі і російськими грошима,  бо навіщо Кремлю успішна європейська  та економічно незалежна Україна, і в першу чергу з проукраїнським  незалежним  Президентом!

Але останнім часом ситуація в країні  різко змінилася і взявся змінити її сам український народ, тому не взяти  до уваги масові протестні акції вже неможливо, тому саме він, народ,  сьогодні, можливо  вперше за багато років, як і має бути за Конституцією,  став  справнім джерелом влади.

Ситуацію «спустити на гальмах» вже не вдасться, бо до процесу долучились і численні авторитетні держави світу та міжнародні інституції, які не тільки уважно спостерігають за перебігом подій, а і вимагають від держави дотримання законності і правопорядку.

Але ситуацію не потрібно  віддавити і «штатним» та пихатим  опозиціонерам, які все життя «просиділи» у владі всіх рівнів, наїли пики та на плахи кармани тим, що на їх думку «погано лежало», і все це на державній службі, або в депутатському корпусі різних рівнів, в тому числі і місцевого…

Вони вже давно  не справжнішні, скоріше вже вчорашні, вони просто представники конкуруючого клану, який просто тотально програв при формуванні таких політичних конструкцій як то ПРіБЮТ або інших, в тому числі і місцевих постійних та ситуативних  коаліцій

Для мене очевидно одне, зірка В.Медведчука остаточно «зайшла» ще в 2004 році,  а це, зараз,  був її  разовий  сплеск, можливо «вибух», після чого( як ми бачимо)  уламками закидало не тільки євромайдан та мирно протестуючих студентів, а і кожного порядного та патріотичного мешканця країни Україна.

Максимально затягнувши ситуацію з розглядом подій 30 листопада президенту України вже не обійтись превентивними мірами. Однозначно мають «піти» «смотрящій» Медведчук  назавжди  забравши з собою в політичне небуття і  Клюєва і Захарченка.

Якщо президент вчасно не зрозуміє цього, не схаменеться з відстороненням  нового куратора сьогоднішніх процесів в Україні, то від власноруч підготує собі правове і політичне підґрунтя для заходу на третю посадку, як то сталося з його попередницею, а підстав для цього останнім часом виникає більше ніж достатньо…

Володимир Піньковський