Закон України «Про амністію», який прийняла Верховна Рада 29.01.2014р.  і надалі є основною топ-новиною, яка обговорюється в суспільстві, політикумі та   широко тиражується на шпальтах газет багатьох провідних видань світу.    

  Навколо нього дискутують, сперечаються, виставляють купу аргументів «за» і «проти» і його прийняття  пов’язують з нічним візитом та несподіваним візитом президента В.Януковича.

 Хибно думати, що Янукович приїздив в вечері 29 січня до Верховної Ради аби депутати прийняли Закон «Про амністію», як це видають медіа та регіонали.

  Президент несподівано «прилетів» до Ради тому, що в цей вечір нависла реальна загроза прийняття Акту, який мав відмінити дію нинішню Конституцію  та значно обмежити його повноваження , які на сьогодні  дають право законно бути диктатором і несуть загрозу державності України та і тим депутата, хто претендує хоч на якусь власну думку.

    Таким розлюченим гаранта ще ніхто і ніколи не бачив. Він сильно кричав, всіх крив не цензурною лайкою та погрожував що на кожного з одно партійців у нього є компромат, якому він дасть терміново дасть хід, що логічно заведе на «посадку» більшість сьогоднішніх парламентарів від Партії Регіонів.

  Від такого шаленого та нетрадиційного тиску всі просто оніміли, кажуть, що останнім разом таким його бачили в зимовому сезоні 2004\05 року.

   Стосовно наявності компромату соратників президента, я не сумніваюсь, адже як правило, туди беруть тих, у кого проблеми з Законом, а ще краще «руки в крові», тоді це свій, буде слухатися на тиснути на кнопки не роздумуючи.

   Надійні джерела в Верховній Раді повідомили президента що до недавнього часу «вірний» Давид Жванія разом з старим товаришем по «Нашій Україні» Петром Порошенком активно проводять агітаційну роботу з депутатами з метою  набрати більшість голосів ( 226). На момент несподіваного візиту президента в активі «бунтарів» вже було 220 підписів і для прийняття ефективно рішення бракувало не так і багато.

довідково:згідно з рішенням Конституційного суду та рішенням V сесії  Верховної Ради від 28.06. 1996 році та внесеними  змінами до  Закону України  №2222-IV від 08.12.2004 року  для повернення до Конституції зразка 2004 року вже не потрібно конституційної більшості в парламенті, а достатньо простої більшості для прийняття рішень в кількості все тих же 226 голосів.

Отож, саме в той вечір реальна загроза нависла над безмежною але геть неефективною владою президента та його оточення, що, однозначно свідчило б, час цієї особи невпинно спливає і Україну чекає нова хвиля змін.

  Звісна річ, в той вечір крісла голови ВР мав позбутися і В.Рибак, який ой як багато доклав зусиль аби Закони України під час його головування приймалася незалежно від того, чи бачили в очі депутати запропоновані Закони чині, чи є ті самі голосувальники в залі, чи десь, в цей час ніжаться під теплим заокеанським сонцем.

Варто зазначити, що на разі фактично почали відколюватися від донедавна ще монолітної Партії Регіонів дві з семи течій під керівництвом Р.Ахметова та С.Тигіпка, які в основному складаються з представників потужного бізнесу який зорієнтований на західного споживача.

  Фракцію комуністів до цих процесів вирішили не запрошуватив тому що вони занадто стали прагматичні та розбещені різними преференціями від регіоналів та, і, в самий непідходящий момент можуть «кинути»,як це було неодноразово.

Того вечора не вийшло, не вдалося, але це геть не означає що не вийде наступного  разу та, не вдасться скинути вже  ненависний всім режим, який не словом, а ділом довів свою неефективність  не недоцільність подальшого існування.

 Майдан, ось головний чинник який жене та буде гнати і владу, і опозицію до прийняття кардинальних рішень аж до повного пере завантаження всіх гілок влади та тотальну люстрацію  чиновників, міліціянтів та ще багатьох причетних осіб в останні роки.

І все таки, депутати Верховної Ради разом з експертами конституціоналістами діють, підготували Акт прийняття якого тільки діло часу та певних обставин, які можуть відбутися сьогодні, завтра або найближчим часом…