Це незвичне  для українського вуха слово все більше і більше буде входити в наш лексикон, адже без такого законодавчо прийнятого Акту та втіленні його на практиці і годі говорити про якісь зміни, перетворення, боротьбу з корупцією, тощо…

довідково: від латинського lustratio – очищення шляхом жертвоприношення, що на практиці означає перегляд  діяльності (в основному сфери держслужби), пов’язаної з протиправними, протизаконними та репресивними діями в тому числі і на партійній основі та з порушенням прав людини.

   В країна Східної Європи та Прибалтики ці процеси почалися одразу після повалення комуністичного режиму та стосувалися в основному партійних, комсомольських та профспілкових діячів, а також силових структур та їх мереж (стукачів). В підсумку дослідження, яке тривало 2-3 місяці висновок робила компетентна комісія, яка і визначала: була причетна особа до порушення прав певних категорій громадян, або ні.

  Люстрацію потрібно проводити відразу після того, як повалено той чи інший режим, адже від термінування цього процесу однозначно завадить, або взагалі унеможливить це як явище. Звісна річ, що для цього потрібно прийняти відповідний законодавчий Акт якого наразі в Україні немає.

  З введенням люстрації є і певні ризики, бо це може розколоти країну на тих, хто системно порушував закон, а в нашій країні це без перебільшення мільйони людей і тих, хто бажає їх покарати.

  На мою думку в Україні це мало б виглядати наступним чином: береться доволі незначний період останнього часу (наприклад 5 років) і всі державні службовці проходять ретельну перевірку на відсутність порушень та лояльність до держави Україна та українського законодавства. Період радянської доби, а це майже 25 років тому назад, брати за перевірку недоцільно, так як і особи, і ситуація за цей час кардинально змінилася.

  Люстрація не підмінює і не замінює дію нині чинних  законів таких як Закон «Про держслужбу», «Про міліцію», «Про корупційні дії», тощо, а навпаки – доповнює розширюючи спектр учасників. 

  Знаю, що нинішні депутати різних рівні, в тому числі і опозиційних, чиновники, самі ніколи не підуть на такі кроки, бо вони автоматично попадуть під дію Закону і розділять участь своїх нинішніх опонентів. Громадськість, Майдан і різноманітні загони самооборони мають парламент змусити зробити це, бо в підсумку ці персони однозначно знівелюють наслідки сучасних перетворень, традиційно спаплюжать ідею справедливості та законності.

   От наприклад, 29 січня голови РДА та райрад привезли під стіни ЖОДА сотні людей з своїх районів, в більшості випадків держслужбовців, які, як би то «щиро» підтримують владу в робочий день. Або, держслужбовці ЖОДА, всі, буквально всі були зайняті просуванням в парламент С.Рижука, і все це під час своєї основної робити та за державний кошт. Отож, вони відкрито  порушили закон «Про держслужбу», а це означає, що мають понести відповідне покарання. Посилання на гоніння, зведення рахунків тут абсолютно недоречні.

  Люстрація - це один з шляхів подолання корупції, адже Україна на сьогодні посідає «почесне» 152 місце в світі зі 187 у світовому рейтингу найбільш корумпованих країн. Ми скотилися за останній рік на 16 пунктів наздогнавши і перегнавши багато країн Африки.

  Люстрація - це свого роду засіб асенізації, «провітрювання» суспільства задля досягнення поставленої мети. В цьому напрямку потрібно  діяти  рішуче у спілці з судами, правоохоронними органами.

   Сама лише можливість попасти під люстрації буде формувати позитивне тло в суспільстві та сформує   негативну  думку про ту чи іншу особу що в підсумку має привести до очищення, до створення більш справедливого суспільно-громадського середовища.

Володимир Піньковський