Екс-прем’єр України несподівано і без виконання традиційних формальностей просто вийшла, тобто покинула залізничну лікарню в Харкові. Утаємниченим і зовсім не публічним залишається процес прийняття цього рішень про що: амністію, виправдання, скасування вироку, тощо? Таке гуманне рішення прийнято в традиційних формах тиску вже «нової» влади на «старий» Печерський суд. А судді (суддя) хто?
Але сьогодні вже не це головне, а те, яку роль взяла на себе леді «Ю», яка по-справжньому відстала від сучасних українських реалій, але впевнено надолужує згаяне. Перший скандал після «виходу» екс-прем’єрки пов'язаний з її несподіваною участю в роботі нового РНБО, де секретарем є відомий комендант майдану А. Парубій, а головує в.о. президента О.Турчинов. Там, саме там Тимошенко показала новітнім політикам «ху із ху» займаючи левову частину часу настановами, як і хто має діяти, при цьому до роботи цього органу ні де-юре, ні де-факто не маючи абсолютно ніякого відношення.
Далі більше, на сьогодні Ю.В. вже напряму вирішує питання призначення скандально відомого на Житомирщині, і не тільки, головою Адміністрації Президента Сергія Пашинського, як особисто довіреної особи.
Перший шок з цього приводу на новій посаді відчув на собі Сидір Кізін, який логічно, але «помилково» думав, що кадрову політику в області буде формувати він. Але в деяких, по-справжньому психологічно «хворих» колишніх топових політиків все має бути навпаки. Саме вони, і тільки вони (на їх думку) найбільше настраждалися за весь цей час і тепер мають отримати сатисфакцію в вигляді купи нових посад, як компенсацію за перенесені, перш за все душевні страждання та переживання.
Тимошенко вимагає термінового реванша та «своєї» справедливості в тому числі і від Володимира Путіна, з яким у неї в 2009 році склалися напрочуд теплі відношення і, на її думку, саме він мав визволити її з рук пахана і «подєльніка», Януковича, якому Кремль ще й повісив виконувати роль президента України.
Юлію Володимирівну можна зрозуміти, вона сиділа, страждала, тощо, але від її запропонованого стилю тхне вчорашнім днем, прілістю та нафталіном, а все це сьогодні вже не сприймається в суспільстві, воно дещо якісно інше, освіченіше, пройшовши школу Майдану на масових вуличних протестів.
З психологічної точку зору Ю.В. варто змінити традиційну косу на більш сучасну зачіску в стилі а-ля Меркель, бо з косою її пам’ятають в скандальному минулому, яке давно пройшло і ніколи вже не повернеться.
Ю.Тимошенко сьогодні схожа на жінку, яка вийшла з декретної відпустки де декілька років була «зав’язана» геть на інших турботах , і вийшовши в світ хоче надолужити все і одразу і для багатьох видається дещо неадекватною.
Але все таки, я за те, аби Тимошенко на сьогодні «розставила» своїх людей, не на довго, до весняно-осінніх виборів, коли реальна структура в суспільстві буде відповідати реальному представленні і в парламенті, і в інших органах місцевого самоврядування.
Більше того, я за те, аби Ю.Тимошенко пішла в президенти, тобто, прийняла участь в перегонах і отримала такий результат, на який заслуговує, який в будь-якому випадку її не задовольнить, а ще тільки більше роз’ятрить і так давно розбурхану душу і серце.
Володимир Піньковський
_