Крим, це одна з най криміногенніших територій України, де все куплялось та продавалось, в тому числі і за допомогою військ з «братньої» Росії. Кримська влада, оцінивши реальні події в Києві «що все пропало», пішла по кремлівському сценарію, який, тимчасово, дає їй право зберегти награбоване.  

Не секрет, що де-юре і для всього світу, і для держави Україна, Крим є і буде частиною України. Не новина і те, що де-факто, Крим надовго відходить від практичного управління українською державою практично у всьому.

На сьогодні є реальна ситуація з Кримом, на цьому тлі виникли реальні світові проблеми, потрібно спільно потрібно шукати ефективні рішення, але є і очевидні переваги від нової конфігурації, про які я і хотів поділитися з читачем.

Отож, Крим реально відійшов, окопався, замінувався і до зубів озброївся, провів референдум і прийняв Постанову про незалежність і територіальний суверенітет та входження в склад Російської Федерації в якості нового суб’єкта.

 Перше що ми отримали: реальну картину в українсько-російських відносинах, які як би то будувалися на «братніх» зв’язках, та вочевидь - реальну кризу російської  ідентичності. Кінець всієї ідеї «руського мира»,  та початок розпаду новітньої російської імперії, а також те, що Кремль, у світі, виключно підтримує бандитські  утворення, входить в повну міжнародну ізоляцію зі всіма негативними наслідками, як для російської економіки, так і для самих росіян.

Друге те, що вся світова спільнота (на прикладі ситуації з Кримом) остаточно переконалася, що собою представляє Кремль і його господар!  Світ зрозумів, - це тероризм в міждержавному масштабі, і тому, це явище вже отримало осуд, одноголосний,  і буде покарано всіма засобами протягом наступних 10 років.

Хочеться скоріш перейти від теоретичних висновків, до практичних та позитивних наслідків такого розлучення для Української держави, а вони, як виявляється є, і чималі...

1.     Кримський півострів – 60 річний тягар, який на собі весь час тягнула економіка України. При цьому, РФ всі ці роки користувалася Кримом як хотіла: безкоштовна військова база, розповсюдження своєї ідеології, придбання за безцінь ласих шматочків землі та привабливих об’єктів…

2.     Україна, чи не вперше  отримує серйозний важіль впливу на Росію, а це питання Криму, отож, всі перемовини з будь яких стосутнів будуть починатися і закінчуватися саме цим аргументом.

3.     В духовному плані, чи не вперше,  є реальний шанс отримати єдину, помісну українську церкву об’єднавши всі близькі православні конфесії, а це, одна з основних підвалин побудови української державності.

4.     Вже травневі вибори президента покажуть, що ми «втратили» 1, 2 млн виборців, які  десятиліттями традиційно голосували за регіоналів та інших маргінальних елементів. Відсутність цього електорату, суттєво оздоровить загальну картину всього політичного поля України, приведе до влади більш прагматичних людей з європейським світобаченням.

5.     Україна на Криму, поставляючи воду, електроенергію та все інше,  тепер буде заробляти все більше і більше, і при цьому, в світових цінах.

6.     Події в Криму однозначно зобов’яжуть державу Україна переглянути філософію державотворення, оборонну стратегію, входження до нових економічних, політичних та військових блоків, що суттєво підніме наш рівень, доведе його до сучасного сприйняття реальностей у світі.

7.     України вимушена буде побудувати свою власну стратегію оборони, престижну та сучасну армію, новий військовий флот, розвиток ВПК вийде на новий рівень, що дасть загальне піднесення в економіці.

Варто зазначити, що на території Криму на сьогодні до України є лояльними приблизно  25 % її жителів, це своєрідна п’ята колона, яку потрібно підживлювати та збільшувати, що обов’язково дасть свої позитивні наслідки в найближчих роках і приведе до бажання повернутися в лоно держави Україна!

На жаль, на сьогодні,  Крим – це наводнена зброєю територія позбавлена елементарного правового поля, яку очолюють люди з присвоєними необмеженими повноваженнями, і така ситуація буде все більше і більше не влаштовувати простих і думаючих людей.

З урахуванням того, що до влади в Криму прийшли відверті бандюки, особи, які  вчора та сьогодні мають проблеми з Законом, ця влада буде не ефективною, не довговічною, не тривкою, а головне, не популярною у кримчан.

Отож панове, боротьба за Крим тільки починається, і я впевнений, що через 10-15 років в Криму відбудеться новий референдум, вже за входження цієї території до складу України, і в його наслідках я не сумніваюсь…

Володимир Піньковський