Те, про  що так довго говорили, писали, сварилися та дискутували, починає збуватися, в країні йде доволі  інтенсивний рух навколо децентралізації влади та передачі її місця.  Передача влади можлива тільки за умови проведення адміністративної реформи, яка має сформувати нові територіальні громади, з новими правами, обов’язками, абсолютно  новою структурою місцевого самоврядування та самостійними фінансами.

 Стара, радянська, колись ефективна система державного управління  доживає остання  місяці, а то і тижні,  бо остаточно себе вичерпала та виявилася повністю недієздатною в нових, сучасних умовах та ринкових відносинах.

Отож, хочу поговорити, як це буде виглядати на практиці та які  переваги несе в собі створення нових територіальних громад.

 По перше: зберігаються області та їх межі, як адміністративно-територіальні одиниці, які будуть формувати свої обласні ради та виконавчі комітети замість обласних державних адміністрацій, які є на сьогодні, та які, як  мінімум, мають  потрійне підпорядкування і перед Кабінетом Міністрів, і перед обласною радою, і  Президентом України , який власне і призначає це керівництво своїми Указами.

По друге: перестають існувати в нинішньому вигляді райони, і звісна річ, районні державні адміністрації, районні ради та це купа районних управлінь та інших пост – радянських, архаїчних  і як виявилося на сьогодні, не ефективних управлінських  конструкцій.

По – третє, а це головне, на підставі Закону України  «Про добровільне об’єднання територіальних громад»,   добровільно та на новому і  раціональному принципі  формуються, власне самі територіальні громади, як новий абсолютно нове адміністративно-територіальне утворення.

Давайте більш детально розглянемо на практиці, як це все буде виглядати. Ось наприклад місто Житомир та Житомирський район, які нам всім рідні, близькі та добре знайомі, і, де, по суті, на сьогодні, в цілому,  вже сформована модель майбутнього органу місцевого самоврядування та саме ця схема передана на затвердження до Кабінету Міністрів. Отож, на території Житомира та району, як перспективний проект,  вже сформовано 4 територіальних громади з центрами: м. Житомир, та в селах: Тетерівка, Сінгури та Станишівка.

          І так, маємо: 1 міську і 3 сільських територіальних громади, які, в разі затвердження, візьмуть на себе всю повноту відповідальності за життя та діяльність відповідних територій.                                                      До м. Житомира відійшла вся північна частина сіл, а саме: Глибочиця, Вераси, Оліївка, Камянка, Іванівка, Березівка, і  аж по села Василівку, Заможне та інші…

 До Тетерівської сільської громади на сьогодні входить західна частина району: такі великі села, як Дениші, Буки, Висока Піч, Ульянівка, Покостівка та Глибочок.

До територіальної  громади з центром в Сінгурах  відійшли села які географічно на півдні Житомира, а це: Рудня-Городище, Троянів, Озерянка, Кодня, Вертокіївка, Миролюбівка та інші…

І четверта сільська територіальна громада з центром в с. Станишівка об’єднала  Гуйву, Новогуйвинськ, Озерне, Піски, Левків, Тарасівку, Туровець та інші,  маленькі села навколо.

Що всі ці перетворення дають, та що це все означає, задають собі десятки і сотні тисяч жителів, та і ми з Вами.

А означає це те, що перестануть існувати десятки, а в області сотні сільських рад, сільських голів та тисячі і тисячі сільських та районних депутатів. Означає це і те, що в Житомирі автоматично перестає існувати Богунський і Корольовські райони і відповідно Житомирський район, як такі. Зрозуміло, осінні вибори цього року мають пройти не тільки на новій пропорційній системі, а і до абсолютно  нового органу і з абсолютно новими повноваженнями.

Це означає також, що все управління відповідною територією буде передано саме цьому органу, в тому числі і чимала частина фінансових повноважень. Ще це означає, що утримання медичних закладів, будинків культури та бібліотек, шкіл та дитячих садочків, а також іншої інфраструктури, дороги наприклад, в колосальній мірі відповідальності лягає на територіальну громаду, її склад та  голову.

А зараз про головне, про гроші, за які, все це буде можливим реалізовувати.  І так, держава знімає з себе певну відповідальність за фінансово-економічний стан справ в територіальних громадах та передає низку податків в повне адміністрування самим громадам. Зокрема, тепер місцева громада буде збирати 100% плати за надання адміністративних послуг, 100% державного мита, 100 % податку на фізичних осіб(ПДФО),  10% податку на прибуток підприємств, які розміщені на її території. Разом з тим до скарбнички громади будуть надходити збори з роздрібної торгівлі підакцизних товарів таких як пива, алкогольних напоїв, тютюну та нафтопродуктів за ставкою 5% від реалізованого обсягу. Крім того, доходи громад будуть наповнюватися податком на нерухомість, податком на автомобілі з великим об’ємом двигуна, 80% екологічного податку та 25% плати за користування надрами.

І найголовніше у всьому-цьому перетворені те, що громади мають бути у всіх відношеннях самодостатні, отримувати достатні кошти задля задоволення потреб територій та розпоряджатися цими коштами виключно за своєю раціональною доцільністю.

Отож, по суті питання майже вирішено. В Україні бути територіальній реформі і відповідно децентралізації влади, і не бути міфічній федералізації та іншим забаганкам доброзичливців( в лапках відповідно), як зі Сходу, так і з Заходу…