Багато хто ще пам’ятає, як пафосно і феєрично все починалося в Афінах, на землі древньої Ілліади, літніх олімпійських іграх в Греції в 2004 році, які, за самими скромними підрахунками обійшлись державному бюджету країни понад 12 мільярдів доларів. Вже тоді, авторитетні експерти попереджали, що це початок краху для економіки маленької і бідної країни. Саме ці колосальні витрати, не дивлячись на подальшу потужну підтримку міжнародних фінансових інституцій, лягли в основу грецької економічної кризи та привели країну до дефолту, до значного погіршення життя переважної більшості населення.
Наступна, також економічно не розвинута країна третього світу Україна, з ентузіазмом взялась за організацію і проведення чемпіонату Європи по футболу. Організація цього заходу стала однією з найбільших корупційних афер під час керівництва державою Віктора Януковича і привела не тільки до значного збільшення боргу країни, а і до погіршення економічного стану в цілому. Згідно з офіційними програмами, проведення європейського чемпіонату по футболу обійшлось Україні в круглу копієчку, аж в 18 мільярдів доларів. Як ви розумієте, більшу частину з цього бюджету було нахабно вкрадено, іншу, на пів легальним шляхом розбазарено. При цьому виявилося, що загальні витрати України та Польщі на Євро-2012 стали рекордом за всю історію проведення футбольних чемпіонатів, от звідти і беруться дуті цифри гігантського кошторису.
Ще одна амбіційна країна слов’янського світу Росія, взялась і провела в 2014 році Олімпіаду в Сочі, яка, по самим скромним підрахункам обійшлась бюджету в 56 мільярдів доларів. В доповіді Бориса Нємцова, присвяченій цій темі, йдеться про безпрецедентні витрати та розкрадання бюджетних коштів на 1\6 частині суші, а це близько 25-30 мільярдів. Звісна річ, що тягар відповідальності, як в першому, другому та третьому випадках лягає на загально державні бюджети, на економіку країни, на простих громадян, які, в підсумку, за все це і розраховуються.
Основа сьогоднішньої грецької, української, а в найближчі роки і російської економічної та фінансових криз лежали і будуть лежать в площині хибного ментального уявлення осіб від держави, які хочуть стояти на одному рівні з керівниками розвинутих країн та дозволяють собі втілювати в життя завчасно збиткові та ризикові проекти світового масштабу. Економічно не підкріплені амбіції керманичів цих країн, і першу чергу українських, їхня недалекоглядність та притаманний аферистичний підхід, приводять та будуть приводити ці держави до занепаду, зубожіння населення, революцій та соціальних потрясінь. Сьогоднішня драма в Греції, яка ще тільки на початку свого розвитку, показова і повчальна для України, адже саме таким шляхом йшла і йде Україна останніх 15 років. Шляхом колосальних валютних запозичень задля їх розбазарювання вузьким колом, а не для вливання в економіку. Шляхом системного та методичного ошукування свого народу, якому обіцяють ефективні реформи та списують на це гроші, а насправді, тільки імітують їх. Шляхом нечесної гри та загравання то з Заходом, то зі Сходом, а потім знову, то зі Сходом, то з Заходом. Українському вищому політикуму пора зрозуміти, що час обіцянок вже закінчився, що реальна уява про стан справ в державі відома не тільки Урядам західних країн і міжнародним фінансовим інституціям, а і українському народу. Довге та радісне життя у борг ні людини, ні держави є неможливим. Нашому вже сьогоднішньому уряду пора припинити узаконене розкрадання коштів для своїх, обслуговування олігархів і сильних світу цього, а братися і робити справжні реформи, які спрямовані не стільки на жорстку економію, а на відкриття можливостей для людей працювати і заробляти, на залучення справжніх інвестицій і технологій, бо це реально створює і робочі місця, і додаткову вартість.
В найближчі дні ми побачимо, якщо ЄС та фінансові інституції по відношенню до кризової Греції буде діяти рішуче і категорично, то це означатиме для нас, ми на черзі в відмовах у позиках, ми наступні в оголошенні дефолту, і наслідки у українського населення будуть набагато гірші ніж у сьогоднішніх нащадків Одісея і Гомера.
