22-11-2010 1425
Саме дійство, яке розпочалося у міськраді після десятої ранку 10 листопада, нічим особливим не запам’яталося. Хіба,що певною розгубленістю голови міської виборчої комісії, яка допустила цілий ряд недоречностей у процедурі виголошування результатів виборів та приведенні «до присяги» міського голови. Зате розважили публіку виступи високопоставлених гостей сесії - губернатора Житомирщини Сергія Рижука та народного депутата України та лідера обласної організації ВО» Батьківщина» Сергія Пашинського. Якщо народний депутат був небагатослівний, а висловив лише сподівання на те, що міська рада буде працювати виключно на користь громади і менше буде займатися політичними дискусіями, то голова обласної держадміністрації висловив цілий «маніфест» з оприлюдненням намірів обласної влади взяти « опіку» чи то « шефство» над владою обласного центру. Дещо несподівано для зібрання Сергій Миколайович приділив увагу колишньому меру Житомира Вірі Шелудченко, висловивши їй подяку за її діяльність у мерії та поспівчувавши, що на минулих виборах « проти Віри Тимофіївни боролися всі».Міський голова Володимир Дебой, отримавши на сесії ранг посадовця місцевого самоврядування та регалії очільника міської влади, поспішив на прес – конференцію за участі губернатора, а депутати полишали зал, відклавши основні питання першої сесії на її друге пленарне засідання.
Вдруге депутати зібралися аж через тиждень аби обрати секретаря міської ради, затвердити новопризначених заступників міського голови та склад міськвиконкому. 18 листопада гостей на сесії було набагато менше, а пленарне засідання розпочалося виголошенням заяв, пропозицій та доповнень до порядку денного. Відтак з трибуни сесії було оголошено про утворення фракцій у міській раді. Представники «Фронту змін» запропонували внести до розгляду на сесії тексту листа – звернення депутатів міськради до Президента України Віктора Януковича із пропозицією накласти вето(заборону) на ухвалений Верховною Радою Податковий кодекс. Вже з цього моменту стало зрозуміло, що сам процес ухвали такого звернення до Президента буде непростим, але спочатку слід було вибрати секретаря міської ради. В кулуарах міськради ходили чутки, що Володимир Дебой вже давно підготував «свого» кандидата на ключову в міській раді посаду, але все ж таки зал певною мірою сподівався і на несподіванку. Проте нічого несподіваного не сталося, кандидатом на посаду секретаря було названо «регіоналку» Наталію Леонченко, що само по собі порушувало давно усталену традицію, коли мер і секретар міськради не можуть бути представниками однієї партії. Дві фракції міської ради у повному складі вирішили не брати участі у голосуванні (фракції «Батьківщини» і Фронту змін»), а тому одразу постало питання: чи вистачить у Володимира Дебоя підконтрольних йому голосів депутатів. Виявилось, що вистачило. Щоправда без зради, без чергових «тушок» не обійшлося, бо у середовищі «Батьківщини» знайшлося двоє депутатів ( Микола Примачек та Аркадій Савицький), які порушили заздалегідь ухвалене рішення фракції і проголосували за обрання секретарем Наталії Леонченко. Тепер чіткіше зрозумілими стають і обриси більшості у складі Житомирської міської ради куди, окрім депутатів від Партії регіонів, увійшла фракція «Рідне місто» на чолі з Вірою Шелудченко, депутати від «Удару» Віталія Кличка, Соцпартії, Компартії, «Сильної України» і «Української платформи». Вони також злагоджено і швидко ухвалили призначення заступниками мера Галини Семенець, Миколи Боровця, Івана Заінчковського та Олександра Бочковського. Імена більшості з них для житомирян маловідомі, а тому говорити про мотивацію та причини саме таких кадрових призначень сьогодні не доводиться. Дивно, але своєї посади позбувся один із старожилів міської влади – керуючий справами міськвиконкому і ветеран Партії регіонів Микола Гришко. Його замінили на Петра Кудряшова, також регіонала, але, очевидно, надійнішого чи ближчого до партійного керівництва.
Був на сесії момент, коли депутати голосували одностайно за внесення змін до міського бюджету, згідно яких передбачалося профінансувати модернізацію міської котельні. Але завершення сесії виявилося бурхливим . «Фронт змін», «Батьківщина» і «Свобода» запропонували надіслати листа до Президента з вимогою накласти вето на прийнятий парламентом Податковий Кодекс. Подібний лист депутати Житомирської обласної ради, де більшість належить Партії регіонів, Компартії, Народній партії та «Сильній Україні», днем раніше не взялися навіть розглядати. А ось в залі Житомирської міської ради прихильників новоприйнятого Податкового кодексу було менше. Тепер Віра Шелудченко та її «Рідне місто» перейшла в інший «табір» і висловилася за підтримку ініціативи «Фронту змін». Навіть депутат від СПУ Володимир Кропивницький, який під час виступу назвав себе «мером Корбутівки», виявив готовність підтримати звернення до Президента. Зрозуміло, що з цим не згодні були представники Партії регіонів, які звісно ж сьогодні є поборниками нового податкового законодавства. Регіонали Валерій Онопрієнко, Андрій Сарно та Василь Кучик запропонували відкласти питання на «потім», після того як пройде їх розгляд та обговорення в депутатських комісіях. Тактичні депутатські хитрощі регіоналам не допомогли і 37 депутатів все ж таки змогли ухвалити текст звернення до Президента. Звичайно, що перемогою це голосування назвати не можна. Навпаки, воно ще раз засвідчило, що попри запевнення регіоналів (тієї ж Н.Леонченко та М.Туфанова) про те, «що політики у роботі міськради не буде», насправді буде і політика, і грубий тиск на депутатів. Інакше депутати від «Батьківщини» Примачек і Савицький не так швидко і вже на першій сесії «знайшли порозуміння» з регіоналами, за що й були виключені з фракції. Інакше представники Партії регіонів підтримали б звернення до Президента, адже їм, а надто вже новообраному меру Володимиру Дебою, мало б бути відомо, що новий Податковий кодекс серйозно зменшує і ущемлює права територіальних громад, залишаючи у їх розпорядженні ще менші можливості для поповнення місцевих бюджетів податковими надходженнями, ніж ті, щобули раніше. Очевидно, що «без політики» у роботі міської ради не обійдеться, але на зауваження лідера «Батьківщини» Миколи Савенка про те, що місто Житомир «дехто намагається пофарбувати в один політичний колір» слід звернути особливу увагу. Бо й справді, політику на один колір ми вже колись «проходили». І, здається, про неї ніби й забули. А даремно. Поки що не час.