29 March 2024, 09:33 Житомир: °C
Олександр Шевчук
Лідер Громадського об’єднання «Живи Житомиром»

Друге життя: що роблять з промзонами в Лондоні, Нью-Йорку та Барселоні

 Промислові зони, що були колись центрами індустріального життя, все частіше стають мертвими точками на карті міста, і заважають його жителям. У багатьох країнах їх вирішили перетворювати в креативні місця, міняючи таким чином обличчя районів. Власники промислових зон вже давно почали залучати представників креативного класу для трансформації просторів.

Так, на території колишнього винного заводу в центрі Москви утворився культурний центр з офісами медіа, виставковими центрами та творчими майстернями. Культурний і творчий центр міста Ессен в 2000 х роках перемістився на коксовий завод, тому що на його території організували кластер з виставками сучасного мистецтва, музеєм дизайну, музичними та театральними майданчиками, а також просторами для семінарів та лекцій.

Художник Херст Дітрік і архітектор Фрідгельм Зейнер з Гамбурга в 70-ті вирішили реалізувати ідею «культури для всіх". У колишній машинобудівної фабриці вони почали проводити вистави авангардного театру, концерти місцевих музикантів і навіть циркові шоу. При цьому проекти почали заробляти на недорогих кафе, які вони поставили поблизу. Зараз це одне з найбільш відвідуваних місць в Гамбурзі під назвою Фабрик.

Зміни окремих локацій вели до змін районів, а нові процеси в них - до децентралізації в масштабах міста: замість одного в ньому виникає кілька центрів, які конкурують між собою. Це дає можливість розвантажити і поліпшити дороги, створити нові місця для спілкування і заробити на них. Історії розвитку кластерів найчастіше починалися на місці занедбаних заводів.