31 березня 2020, 16:33 Житомир: °C
Олександр Шевчук
Студентський активіст

Чи потрібна молоді політика (Ч.2)

 В нашому суспільстві широко розповсюджена думка, що молоді люди ще недостатньо досвідчені, стримані, та зважені для того аби бути представленими в політиці на різних рівнях державного управління.

Наскільки це твердження можна вважати вірним? Адже в Україні є чимало молодих енергійних бізнесменів, керівників, управлінців. Так або інакше, а управління державою вимагає високого професійного та менеджерського хисту. І будучу успішним в будь-якій сфері, люди завжди прагнитимуть тією чи іншою мірою мати можливість реалізувати свої здібності і в управлінні державою.

Тому будучи чудовим менеджером людина в будь-якому випадку вже має певний хист до державного управління, хоча і потребуватиме знання певних додаткових специфічних інструментів. 

Якісним покажчиком професіоналізму в бізнесі  є величина прибутку, якого досягла компанія своєю діяльністю на основі рішень, що приймалися керівництвом. На політичній арені дане питання постає дещо в інакшому світлі, адже величин якісного характеру набагато більше. Та й більшість з них виміряти кількісно дуже важко, що дозволяє маніпулювати цим.

Сучасна картина Української політики насаджує стереотипи про те, що політика не для молоді, що це брудна справа, що молодь занадто недосвідчена для цього. Але таким чином порушується баланс демократичної системи, що передбачає делегування виборцями права захисту свого інтересу. Через те що тільки представники самої молоді реально розуміють проблеми молоді, зацікавлені так само в їх вирішення і самі відносяться до даної цільової групи суспільства.

Таким чином можна підсумувати, що існуюча політична система, будучи надзвичайно консервативно налаштованою до будь-яких кадрових ротацій не зацікавлена у входженні представників молоді в політику.