Втрапити у довгострокову правову колізію – елементарно, якщо прибираєш у дворі та пораєш по господарству. Саме так сталося з житомирянином, який у приватному дворі втратив водійські права.

Селяни з Лугинського району закололи кабана та займалися звичними для такої справи клопотами. Аж раптом до їхнього двору нагрянупи ППС-ники. Люди у формі перевірили в гостя документи на авто, забрали водійські права, здивованому пенсіонеру заламали руки та склали протокол. Патрульні уявили, що чоловік може випити, сп’яніє, а тоді виїде на дорогу і скоїть ДТП. Звісно, благородно спрацювали на випередження! (певно, за день не виконали план по кількості затриманих) У протоколі суть порушення описана так: «керування автомобілем з явними ознаками алкогольного сп’яніння»!

Пан Анатолій Невмержицький (а так звати «злісного умисника») не погодився підписувати протокол. Ну от не вважає чоловік, що походжання подвір’ям - порушення правил дорожнього руху. Та й стверджує, що не пив спиртного, бо мав ще багато планів.

З того дня почалася п’ятирічна історія боротьби громадянина з правоохоронною системою. Анатолій Невмержицький звернувся до Лугинської прокуратури, оскаржив дії ППС-ників, надав письмові пояснення сусідів та свідків події, які підтверджували, що за кермо чоловік не сідав, а порав господарку. До того ж, свідчила і родичка пана Анатолія, господарка садиби, - їй правоохоронці надавали стусанів за втручання у процес затримання злісного порушника. Лугинська прокуратура передала звернення Коростенській, там відповіли, що скарга необґрунтована. Відтак, позбавлення прав – цілком закономірне і захищати права громадянина нема чого. Пан Невмержицький з тим не змирився, він знову і знову звертався до прокурорів різних рівнів, звертався до керівників ДАІ, - людину так і не почули.

«Мені права не хотіли повернути, сказали, що вже втрачені. Потім через племінника переказували, що як сплачу «кусок» (авт. - 1000 грн), - права повернуть і справу забудуть!» – обурюється А.Невмержицький.

Вилучене за керування у нетверезому стані водійське посвідчення повертають лише за рішенням суду. «Ніякого суду не було», - каже чоловік, наполягаючи, що рішень чи постанов не отримував. А ось посвідчення таки повернули! Через 25 місяців на тому ж подвір’ї черговий новопризначений керівник райвідділу ДАІ просто віддав документ. Без протоколів, рішення суду...

Ці 2 роки військовий пенсіонер, інвалід з травмованою ногою, мусив ходити пішки, мішки з городиною переносити, а не звично їх перевозити. Чоловік дивується і водночас обурюється, що за два роки керівники правоохоронних структур кілька разів змінилися, але ніхто не взявся детально розібратися у його справі. Він показує товстезну теку зі зверненнями-відповідями та не розуміє, чому безчинства патрульних абсолютно нікого з керівників не стурбували.

Поверненням водійського посвідчення історія не закінчилася. Пан Анатолій вважає, що справедливість і закон мають перемогти. Наступні 3 роки він добивався цієї справедливості. Знову звертався до прокуратур і прокурорів, до ДАІ та ДАІвців, до суду… пенсіонер хоче, аби безкарність і бандитизм ППСників припинили. До речі, ці співробітники погрожували та насміхалися з громадянина!

Пенсіонер скаржився на бездіяльність правоохоронних органів та прокуратури зокрема. Суд нещодавно відбувся, але скаргу не задовольнив і не визнав бездіяльності Лугинської прокуратури.

Ця окрема історія узагальнено ілюструє діяльність правоохоронних органів: ДАІ, прокуратури, суду. Найнижча ланка, ППС, дозволяє собі безчинства, наступні структурні рівні - сумлінно не помічають того. І як це називається? Правильно, - кругова порука!

Нині в Україні оголошено курс реформування всіх сфер. Особлива увага міліції, ДАІ, прокуратурі! Їхні повноваження та обов’язки активно перерозподіляються, шукають нові керівні кадри. Але то все – ніби пилюка в очі, бо у конкретній ситуації ніхто із причетних правоохоронців не взявся шукати істини. Жоден з керівників (а за 5 років їх змінилося немало) не взявся оцінити і засудити порушення, допущені колегами.

Людина, громадянин, якого на 2 роки звичайнісінькі патрульні свавільно позбавили життєво необхідної зручності, чекає справедливості! Загалом, він 5 років витратив на відстоювання власних прав, честі та гідності. Громадянин чекає покарання зухвалих… чекає захисту і захищеності у рідній державі…

А чи це відбудеться?