І свою халатність визнавайте

і чужому досвіду навчайтесь…

Дощ за вікном чи навіть хмарне небо відновлює в пам’яті більшості житомирян буремні події житомирського потопу. Робота громадського транспорту паралізована, пересування певними ділянками міста унеможливлена, паніка та обурення громадян зашкалюють. Вже ближче до обіду заявились заяви влади, що вони працюють - активно працюють над ліквідацією наслідків стихії.

Мабуть, найбільш чесною та об’єктивною була перша заява начальника Управління комунального господарства Олександра Марцуна:  «Підтоплення виникають через малий діаметр зливової мережі, що просто не може справитися із такою кількістю опадів. Тому на місцях найбільших підтоплень працює відкачувальна техніка». Чиновник також пояснює, що відтік води через зливові решітки ускладнився й тим, що злива збила всі каштани та листя, якими засмічуються зливові решітки.

Пізніше над коментарем попрацювали - влада визначила єдину позицію та офіційний коментар і заявила всім про «низовинні місця» та тримісячну норму опадів, про які розповідав на 5 каналі мер міста.

Якими б не були виправдання влади - це не звільняє її представників від відповідальності. Варто розуміти, що проблема з’явилась не вчора. Подібний потоп був і 6 червня 2012 року, і 21 липня 2011 року, і 27 липня 2010 року і багато разів раніше.

Можна заводити статистику, яка кількість опадів випадала в тих роках і чим ситуація різниться від потопу 12 вересня 2013 року - так виправдовувались попередники Дебоя. Та від цього жодному житомирянину не стане краще. І як би не було сумно, та потопи повторюватимуться й надалі, бо 17 мільйонів вкладають на чергову мрію мера - бруківку на вулиці Михайлівська, 18 мільйонів - на утримання виконавчого комітету, а на Щорса/ Котовського й надалі лишається низовинне місце! А погода не піддається нормативам по кількості опадів.

Натомість можна визнати факт існування проблеми та шукати шляхи її вирішення. Навіть не варто довго шукати - вони вже є: якісна система зливової каналізації та її технічного обслуговування дасть можливість уникнути повторення подій «дощика в четвер».

Ось як проблеми «низовинних місць» і «надмірних опадів» вирішують в Німеччині.

Решітки на “лівньовках” мало чим відрізняються від наших, але дорожнє покриття вкладено таким чином, що штучний кут нахилу та невеличкі жолобки біля бордюрів автоматично спрямовують водні потоки в потрібному напрямі.

Під решіткою, яка затримує великі предмети, знаходиться такий собі фільтр у вигляді відра дрібнішої сіткоподібної структури, який затримує більш дрібне сміття - причину забивання зливової каналізації. Це відро легко виймається та може бути в будь-який час очищене від бруду та сміття, як працівниками комунальних структур. так і самими мешканцями міста за потребою.

Цей простий механізм практично унеможливлює забивання зливової каналізації та дає можливість оперативно усунути причини потенційного забивання. Подібні дощові кананлізації розміщені впродовж всієї ділянки дороги на рівно віддаленій відстані близько 30м одна від одної. Всі вони з’єднані трубами, що далі впадають у вже значно більший за діаметром колектор.

Побудова даної системи планується не після потопів, а створюється ще до прокладення дороги. Під асфальтним покриттям вкладаються труби, розміщуються колектори на резервуари ліньовок та елементи їх сполучення.  

Окрім каналізації під тим же асфальтом прокладені телефонні та інтернет мережі, труби гарячої та холодної води, газу - про що свідчать кришки спеціальних вікон ревізії. Поряд з такими люками розміщені вказівники з поясненнями, що, де і як шукати. Для розуміння масштабів стратегічного мислення варто зазначити, що асфальтне покриття на дорозі змінюють раз на 30 років, а отже дані системи та мережі варто розмістити так, щоб вони були придатні та зручні для експлуатації впродовж наступних 30 років. Бо копати кожен рік асфальт після початку опалювального періоду, або коли черговий бізнесмен захоче підвести в свій МАФ комунікації, для німців неприпустимо.

Очевидно, що у німців теж є «низовинні місця», а влада не завжди диктує погоді, яку кількість опадів місто готове прийняти цього місяця. Та попри це, навіть в дощові періоди, по вулицях міста можна пересуватись без човна та гумових чобіт.

Відео про зливну каналізацію в місті Трір, Німеччина, яку демальянсівці мали нагоду протестувати - наочно демонструє як влаштована дана система.

Звичайно. завжди лишається можливість нарікати на рельєф та не підвладність природних умов, але ж можна шукати способи і працювати на благо міста.