Житомир поки не мегаполіс, але зростання кількості транспорту та його співіснування з пішоходами є досить актуальним. Говорячи про план розвитку міста і транспортну сферу зокрема, хотів би зазначити, що тут як і в будь-якій важливій справі в основу мають лягти принципи, а передувати старту повинна візія. Мої принципи та візія є наступними:
1. Пішохід - основа транспортної мережі!
Згідно моїх ідеологічних переконань,в центрі всіх суспільно-політичних процесів є людина, а забезпечення її інтересів є основною задачею. Тож в питанні транспорту я переконаний, що основним суб'єктом є пішохід. З перетворенням автомобіля з розкоші на засіб пересування він став обтяжуючим для міста елементом. Кількість авто в Житомирі безупинно зростає, а число пішоходів жодним чином не зменшується. Розвиток інфраструктури для автомобілів жодним чином не повинен відбуватись за рахунок обмеження інших учасників руху. Також варто пам’ятати, що кожен водій рано чи пізно стає пішоходом.Саме з за керма краще видно зіваку, що сама лізе під колеса. Але завтра на її місці може бути кожен водій. Кількість авто може зростати, але вона ніколи не буде більшою за чисельність пішоходів. І якщо наразі місто вільно вміщує всіх пішоходів то з автомобілями виникають проблеми. Забезпечення базових можливостей для всіх є важливішою за створення додаткових благ для окремих людей.
2. Велосипед - найзручніший засіб пересування в місті
Наступними за пішоходами в шкалі пріоритетності суб’єктів пересування в місті є велосипедисти. Якщо для житомирських автовласників сьогодні вже є базові елементи інфраструктури, то про велосипедистів у нас досі забувають і банальні вело-доріжки наразі залишаються розкішшю. Достатньо швидкий, мобільний та компактний засіб пересування окрім виконання основної функції є екологічно чистим та сприяє здоровому способу життя. Це набагато бюджетніший спосіб пересування пішоходів. Враховуючи витрату часу на паркування автомобіля, затори, обмеженість варіантів у виборі маршруту, велосипед не рідко є набагато швидшим засобом дістатись до місця призначення. Саме через ці якості велорухи і велосипеди стають популярними по всьому світу, тож повинні отримати розвиток у нашому місті.
3. Громадський транспорт повинен замінити авто
Власне авто є зручнішим за тісну маршрутку чи розбитий тролейбус. Але це тимчасова оцінка і зумовлена вона саме низькою якістю громадського транспорту. Стрімкий ріст вартості пального вже змусив багатьох водіїв задуматись щодо способу своїх подорожей містом, і навряд ми можемо сподіватись, що ситуація зі зростанням вартості нафтопродуктів зміниться у найближчому майбутньому. Зростання кількості приватних автомобілів у більшості випадків є першопричиною заторів. Забезпечивши гідний громадський транспорт в місті ми будем мотивувати людей обрати саме його для поїздки на роботу чи місця дозвілля: людина економить кошти та за той же час має можливість комфортно дістатись до місця призначення. Авто слугуватиме засобом для більш дальніх подорожей.
4. Автомобіль незамінний помічник
Як вже зазначав, сьогодні авто це вже не розкіш, а швидше не від’ємний атрибут забезпечення потреб людини. Якщо є вибір у засобах пересування, то навіть у порівняно невеликому місті, як наше, цей вибір є очевидним: перевезення багажу, подорож родиною, незалежність від графіку руху громадського транспорту підтверджують - автомобілю бути. Ми повинні теж враховувати цей фактор та приділяти належну увагу забезпеченню потреб автовласників, зручні розв'язки, місця для паркування наявність всіх елементів дороги, а головне - сталу систему, а не постійні експерименти зі знаками та стрілками. Це стає черговим завданням для побудови солідарної транспортної мережі. Зрештою, ДАІшник повинен бути помічником, а не ворогом водія. Сучасне місто не обійдеться без авто, але його життя в місті потрібно забезпечити.
5. Автомобіль що рухається важливіший за стоячий
Питання парковок для нашого міста є дуже актуальним. По-хамськи запарковане авто не мотивує дбати про інтереси його власників. Людина, що ставлячи своє авто де заманеться і як завгодно лише налаштовує проти себе чотири вищезгадані групи своїх колег по дорозі. Наявність авто не робить нікого вищим чи важливішим за інших. Доїхати до сходів будівлі в яку потрібно зайти не є необхідністю, це швидше забаганка водія. Звісно відсутність належної кількості паркомісць є об’єктивною причиною картини, яку ми можемо спостерігати, але разом з тим переконаний, що багатьох хамовитих автовласників не виправить зручний паркінг. Це лінь друзі. І саме тому увага для забезпечення такої категорії є на останньому місті. Не рідко в радіусі ста метрів від точки призначення легко можна знайти місце для зупинки, на якому авто нікому не заважатиме, але ці сто метрів є неподоланною відстанню для егоістів.
Територія нашого міста обмежена, а наші бажання зростають щодня. Не завжди ми спроможні задовольнити особисті забаганки. Це практично не можливо, якщо враховувати фактор співіснування з іншими. Вирішення окремих проблем кожної категорії має свій набір інструментів, а питання забезпечення потреб всіх і узгодження їх між собою вимагає комплексності підходу.
Саме тому процес вирішення цих питань вимагає наявності постійних тверджень, які за будь-яких обставин повинні лишитись незмінним. Задовольнити всіх одразу неможливо, але забезпечити врахування інтересів кожного ми зобов'язані.
