Сьогодні на виконавчому комітеті Житомирської міськради запропонував проект рішення про зміни до бюджету міста на 2015 рік. Суть рішення доволі проста кошти раніше виділені на піар та підкуп виборців (понад 3 млн.грн.) направити на енергоефективність.

Та спершу трохи передісторії.

29 січня 2015 року відбулося друге пленарне засідання житомирської міської ради. Цікаве почалося тоді, коли ряд журналістів шоковано скаржився на те, що дізнались про засідання міськради лише за півтори години до сесії з оголошення на сайті. Чому в міськраді так не охоче анонсували засідання ради, стає геть не дивно, адже сесія бюджетна. Затверджено було лише «частину бюджету» - загальний фонд. По відношенню до проекту рішення бюджету, депутати внесли ряд змін. Переважна більшість стосувалася скорочення видатків. Наче ж гарні ініціативи. Скоротили переважну більшість окрім однієї – витрат на «Депутатські повноваження». На останньому засіданні бюджетної комісії (ввечері в переддень сесії) депутати вирішили, а чому б не збільшити витрати на свої агітаційні кампанії з 20 до 50 тис. грн. кожному, рік виборів, як не як. Сумарно це склало 3 млн 42,6 тис. грн.

 «Найкраще проблеми округу знає депутат» саме з таким заголовком з’явилось повідомлення на сайті міськради.

Депутати економили на всьому: на ремонті покриття прибудинкових територій, на благоустрої, утриманні муніципальної міліції, ремонті доріг та світлофорів, навіть вирішили не виписувати газети «Місто» для Почесних громадян міста, але не втримались – потішити себе.

Детальний аналіз статей витрат в які депутати вирішили внести зміни в таблиці нижче.

Депутати один поперед одного коментують, як багато проблем у житомирян з благоустроєм станом будинків, і саме ці статті підпали під урізання.

Щодо мого проекту рішення, то він «дивним чином» не набрав достатньої кількості голосів аби потрапити до порядку денного, адже з самого початку озвучення ініціативи підтягнути паски політиканам розпочалося бурхливе обговорення. Звучали все ті ж аргументи: депутати краще, знають, 50 тис. грн., кожному з 60, це не багато, це ж не собі особисто, а на потреби людей, вони все одно їх витрачають на ремонти та допомогу.

Переконаний що ця дискусія, ще матиме продовження і передбачаючи потік звинувачень та осуду одразу хочеться зазначити:

1. Це гроші платників податків, а не виборчий фонд кандидатів.

2. Функцією депутата є представлення інтересів виборця і своїми рішеннями забезпечити діяльність виконавчих органів, а не роздавати гроші чи під своїм патронатом, за бюджетний кошт, вирішувати проблеми.

3. Не прийнятним є сам підхід, а не особистості чи суми. Подібна практика повинна припинитись для цієї і всіх подальших каденцій депутатів незалежно від обсягів сум та їх цільового використання.

Чомусь є передчуття, що вже сьогодні окремі депутати почнуть готувати публічні звіти про те, на що вони витрати попередні «свої фонди», але це не є аргументом бо «дитячі майданчикі імені себе», лавочки, подаровані школам комп’ютери чи здійсненні ремонти є нічим іншим як підкупом виборця. Всі ці речі ви, як депутати, повинні забезпечити через організацію роботи управлінь міськради, через прийняття програм, що сприятимуть наповненню бюджету, через провадження інвестиційної політики, а не ламати голови, як так поділити те, що надходить до бюджету так, щоб ще й пролонгувати своє депутатство.

Я згоден з усіма аргументами про те, що це спрощує процедуру вирішення локальних проблем виборця, але це не вірний підхід. Потрібно вирішувати не локальні проблеми, а створювати безперебійне функціонування системи, тоді й стільки проблем не буде. Потрібно не дбати про проблеми виборця, а працювати на забезпечення добробуту людей, не залежно від того на чиєму вони окрузі і чи підуть на вибори.

Окрім того рядом статей, які також пропонується скоротити, це кошти на висвітлення діяльності. Якщо буде успішна діяльність про неї знатимуть, якщо вона буде системною, а не в рамках виборчої кампанії, то про неї знатимуть всі ваші виборці.

Не можна постійно ліквідовувати наслідки, давайте будувати нові моделі. Цей процес передбачає відмову від старих підходів та популізму.