Вивести Житомир з транспортної кризи може лише впровадження нової збалансованої мережі. Основою нової транспортної сітки має стати громадський транспорт. У попередній публікації я коротко визначив його роль та обґрунтував пріоритетність.

У нас недостатньо трамваїв та тролейбусів для формування транспортної мережі виключно на основі громадського транспорту. З 200 необхідних одиниць техніки, наразі ми маємо лише 80. Це дає чітке усвідомлення необхідності в цій моделі нинішніх маршруток. Окрім того ряд житлових районів не мають покриття лініями електропередач для громадського транспорту.

Враховуючи це, громадський транспорт має стати основою мережі і повністю забезпечити перевезення центральними вулицями міста. Приватні перевізники повинні зайняти вільну нішу доповнюючих гілок.

Це означає що:

Довжина маршрутів для маршруток скоротиться. Це дасть можливість залишити  вартість проїзду 3 грн., а то й зменшити її. Такий підхід забезпечить рівність усіх перевізників без фаворитів, що мають надприбутки та аутсайдерів на збиткових маршрутах. Мусять зникнути «золоті кільця», або 20 кілометрові маршрути, що пронизують місто по центральних вулицях.

Даний принцип забезпечить унікальність кожного маршруту, який не дублюватиметься  іншими перевізниками. Відсутність жорсткої конкуренції на окремій, кожній ділянці підвищить пасажиропотік та доходи перевізників, призведе до відсутності гонок між маршрутками та одвічного протистояння між приватними та комунальним перевізниками.

За умови подібної транспортної мережі, кожен з учасників даного ринку отримає чіткий план розвитку та гарантій своєї ролі, вигод та переваг. Це захистить інтереси приватних перевізників. На сьогодні значною проблемою є непроведення конкурсів та відсутність постійних договорів. Міська влада підміняє їх так званими «тимчасовими угодами». Усвідомлення ролі кожного суб’єкту дасть можливість провести нові конкурси, підписати довгострокові договори з приватними перевізниками, дати їм гарантії і умови на період дії договорів та бачення подальшого розвитку транспортної мережі міста.

ТТУ отримує план розвитку, умови для його реалізації, вимоги та критерії для оцінки діяльності керівництва. Вже не буде можливості пояснювати провали постійними проблемами з маршрутками.

Зрозумілі принципи формування нової транспортної мережі полегшують розуміння правил, а відтак і системи контролю за їх дотриманням з боку замовника (управління транспорту). На ринку мають залишитись лише ті, хто готовий усвідомлювати пріоритети міста. І це можна забезпечити.

Ціною безконкурентності на кожному окремому маршруті має стати висока конкуренція за сам маршрут. Якщо перевізник не надаватиме гідних послуг – буде багато бажаючих зайняти його місце. Це спонукатиме появу нових перевізників, а не домінування впродовж десятка років монополістів.

Щоб здійснювати реформи потрібно мати волю, бачення та підтримку громади. Тільки так ми отримаємо шанс на зміни.