Віце-Прем’єр міністру України
Гройсману В.Б.
Нові повідомлення у ЗМІ, зокрема 18 липня на 5-му каналі, змусили мене звернутися до Вас втретє. Бігучим рядком було повідомлено про намір уряду продати пакети акцій 18 обленерго а також заяву Юрія Продана про те, що на зимовий період країні не вистачає 7 млрд. куб. м газу і що для вирішення проблеми Мінпаливенерго має намір зменшити ліміт споживання газу підприємствам теплокомуненерго на 30%.
На моє переконання, продаж акцій обленерго може не тільки значно ускладнити існуючу забюрократизовану та корумповану вельми складну процедуру легалізації електричного опалення але й взагалі унеможливити процес заміни газового опалення на електричне. За необхідністю можу надати Вам документальні докази існуючого стану справ, починаючи від Кіровоградобленерго і закінчуючи НКРЕ та Держенергонаглядом.
Зменшення на 30% ліміту споживання газу для теплокомуненерго потрібного результату також не дасть, бо населення підігріватиме житло газовими плитами, що менш ефективно ніж централізоване опалення. Зважаючи на останнє навіть бажаної і одночасно недостатньої для вирішення проблеми економії газу не відбудеться. Це вочевидь, бо 9 млрд. куб. м х 30% = 2,7 млрд. куб. м значно менше від 7 млрд. куб. м, отримання економії яких я вважаю примарною.
Невеликий ефект, до 2,5 млрд. куб. м економії газу на рік і відповідно до 1,2 млрд. куб. м за опалювальний сезон може дати зовсім невигідна населенню заміна газових водонагрівачів на електричні, яка окрім того пов’язана зі значними бюрократичними труднощами..
Бажану і швидку економію газу з мінімальними витратами коштів населення гарантовано дасть тільки заміна централізованого опалення на індивідуальне електричне. Вона потребуватиме незначних бюджетних коштів для переобладнання обігріву житла мало захищених верств населення та обігріву підвальних комунікацій багатоповерхівок. Переобладнання обігріву житла в приватному секторі має свої особливості однак вони мало відрізняється від багатоповерхівок.
Головним для такого переобладнання є економічні стимули, які на сьогодні відсутні. Необхідне також внесення змін до нормативно-правових актів. Останнє можливо зробити на одному засідання Кабміну. Проект такої Постанови КМУ я нині готую і найближчим часом зможу надати.
Про економічні ті інші аспекти вирішення проблеми не пишу, бо вони були викладені в надісланій Вам раніше Аналітичній записці.
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
20 липня 2014 р., 0501578398
По закінченню написання викладеного вище листа я дивився новини на 5-му каналі. Бігучим рядком було повідомлено що надалі ціни на комунальні послуги будуть затверджуватись органами місцевої влади без узгодження з Держкомцін.
Вважаю таке рішення не тільки передчасним а й шкідливим. Доказом тому порівняння цін на водопостачання та водовідведення у двох містах, які живляться водою з Дніпра: в Кіровограді, довжина водогону до якого складає 122 км , нова ціна більша від попередньої на третину і становить 11,98 грн./куб. м; в Павлограді, де довжина водогону 73 км, що понад як в 1,5 рази менше, міська влада планує підвищити ціну на 80...100% і довести її до 16...18 грн/куб. м . При цьому вартість електроенергії для комунальних підприємств обох міст зросла тільки на 10% а заробітна плата та податки не зростали. Звідси випливає, що згадане рішення стимулює неконтрольоване зростання цін регіональними монополістами і спрямоване на зростання статків регіональних мафіозних структур за рахунок пограбування населення. Одночасно воно стимулює стрімку інфляцію в країні.
21 липня 2014 р.
