В минулому, коли геологорозвідка досягала найбільших масштабів, її управління було фактично децентралізоване.  В той час на місцях проведення робіт були створені територіальні геологорозвідувальні бази і організації, які мали самостійний баланс, сплачували податки на місцях свого розташування та інтенсивно розвивали місцеву інфраструктуру: будували житло, школи, лікарні, дороги і все інше.

Об’єднання, що також існували у той час, виконували в основному функції загального адміністративного і методичного управління, централізованого обслуговування та матеріально –технічного забезпечення, і в поточну виробничу діяльність організацій на місцях практично не втручались.

Реструктуризація, яка була проведена  в 1995 - 2000 роках,  привела до посилення централізації за рахунок суттєвого скорочення структурних підрозділів на місцях безпосереднього проведення геологорозвідувальних робіт і створенням нових підрозділів в центрі.

Як прикладом вкрай надмірного централізованого перевантаження було створення НАК «Надра України» з потужним апаратом управління, яке жодним чином не переймалось розвитком геологорозвідки і практично спрямувало свої керівні діяння на знищення структур на місцях.

Президентом України Ющенком В.А. була здійснена спроба ліквідувати цей орган неефективного управління, і навіть вийшов відповідний указ, проте, сили зацікавлені у збереженні структури, як корупційної схеми, зуміли її відстояти.

В сучасних умовах обмеженого державного фінансування назріла гостра необхідність повернути управління геологорозвідувальними роботами на місця, де сьогодні створені бази і поки ще зберігся кадровий потенціал, які не задіяні належним чином.

Першим кроком в цьому напряму є ліквідація надлишкової проміжної управлінської ланки: НАК «Надра України», ДП «Українська геологічна компанія», КП «Південукргеологія», КП «Кіровгеологія», ДП «Причорноморгеологія»,  ДРГП «Північгеологія» та інших, керівництво яких є потужним гальмом процесу децентралізації, і самостійно вони жодним чином не сприймуть самоліквідацію, а навпаки всіляко будуть доводити доцільність свого існування. Їх у цьому будуть активно підтримувати керівництво Держгеонадр і Мінекоприроди тому, що  вони не переймаються оптимізацією управління галуззю та її децентралізацією.

Наступним кроком у реформуванні галузі є перетворення місцевих геологорозвідувальних організацій в самостійні обласні геологорозвідувальні підприємства з підпорядкуванням ОДА і передачею їм усіх функцій регіонального розвитку мінерально - сировинної бази і видачі спецдозволів на всі види корисних копалин без виключення.

Усі функції загальнодержавного управління геологічною галуззю, методичного керівництва і геологічного контролю передаються Українському державному геологорозвідувальному інституту (УкрДГРІ), який зміцнюється за рахунок кадрового та матеріально-технічного потенціалу від ліквідованих центральних структур.

В подальшому на УкрДГРІ будуть покладені функції Державної геологічної служби та надр України, яку пропонується ліквідувати.

Прикладом у цьому є Японія, де державна геологічна служба представлена геологічним інститутом у м. Цукуба та кількома лабораторіями в основних містах країни.

В Україні потрібно відновити діяльність регіональних відділень УкрДГРІ: Львіського, Чернігівського, Полтавського і Дніпропетровського, які були ліквідовані у свій час, внаслідок надмірної централізації.

Підпорядкування УкрДГРІ  Міністерству екології є недоцільним  із-за невідповідності функцій.     

         При реалізації концепції можуть виникнути такі колізії:

1.                 Керівництво Мінекоприроди і Держгеонадра не зацікавлені у таких реформах, так як втрачають важелі впливу і навіть посади.

2.                 Керівники підприємств, які пропонуються ліквідувати, звісно, будуть категорично проти цього.  А вони мають право вирішального голосу, тому що на місцях, внаслідок деструктивних дій центральних органів управління останніх років, фахівці позбавлені усяких ініціатив.

3.                 Місцеве керівництво геологічних організацій, що діють в областях,  влаштовує такий стан, коли зверху особливо ніхто не турбує, і поряд із тим, не потрібно звітуватись перед місцевими податковими органами, фондами і т.п.,  а місцеві адміністрації і працівники  нічого не вимагають.

4.                 Нинішній директор УкрДГРІ також не зацікавлений у реалізації запропонованих змін, так як був у свій час ініціатором створення НАК «Надра України», реформ централізації і ліквідації регіональних відділень.

Тому на сьогодні рушійною силою, яка здатна подолати ці перепони, є Міністерство регіонального розвитку, Міністерство економічного розвитку і Міністерство фінансів разом із обласними адміністраціями і органами місцевого самоврядування.

Запропонована реформа галузі не потребує додаткового фінансування і кардинальних змін, навпаки, за рахунок суттєвого скорочення недоцільних витрат в центрі є можливість зміцнити структурні підрозділи на місцях, що буде в цілому сприяти швидким темпам розвитку геологорозвідувальної галузі.

За ініціативи Спілки буровиків України ця пропозиція широко обговорена на науково-практичних конференціях і одностайно підтримана провідними фахівцями геологічної галузі.

Звертаємось з проханням організувати обговорення запропонованої концепції більш широким колом фахівців та науковців із залучення органів місцевого самоврядування і фахової громадськості.