21 листопада 2019, 08:21 Житомир: °C
Анатолій Вдовиченко
Експерт з природоохоронних технологій і геотехнологій Академії технологічних наук України, голова правління Спілки буровиків України, головний редактор Всеукраїнського науково-практичного журналу «БУРІННЯ», автор 120 опублікованих наукових праць.

Наш ответ Розенблату. Блок 3. Практика бездіяльності.

 Вельмишановний пане Бориславе!

Ми високо оцінюємо Вашу активність та бурхливу діяльність, особливо в боротьбі із Держгеонадрівською гідрою, яка є скритою і самою небезпечною «контрою» для трудового народу.

А чому ж тоді Ви не підтримали нас у звернені по притягненню до кримінальної відповідальності Миколу Бояркіна і Остапа Семерака за бездіяльність, яка завдала державі значну шкоду?

Мабуть тоді така бездіяльність у вирішені бурштинової проблеми, особисто Вас, влаштовувала. Але, коли Вам наступили на мозоль, Ви підняли «такі» ґвалт.  Якщо у Вас все чисто і шито - крито, то навіщо так хвилюватись? Це викликає підозру.

Виникає ще одне питання. Чому за три роки діяльності нової влади Ви не зробили ніяких практичних кроків  у розвитку легального видобутку бурштину у тій же Житомирській області? Чому не створено жодного комунального підприємства? Що конкретно перешкоджало? Чи Вам як поганому танцюристу….?

Давайте повернемось до деяких пропозицій, які чітко визначали оптимальні шляхи вирішення бурштинової проблеми і як на це відреагувала влада.   

Так, 23 – 24 жовтня 2014 року у м. Олевську  відбулась науково-практична конференція на якій розглядались  питання  освоєння ресурсів надр Полісся, зокрема і бурштинових родовищ.

В роботі конференції взяли участь понад 60 представників провідних геологічних наукових установ, органів державного управління та місцевого самоврядування, геологорозвідувальних та видобувних підприємств, громадських організацій, підприємців та ЗМІ, зокрема: Академії технологічних наук України, Інституту геологічних наук НАН України, Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, Науково-редакційної ради Державної служби геології та надр України; Українського державного геологорозвідувального інституту, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Житомирського державного технологічного університету, Спілки буровиків України, Спілки геологів України, ДП «Українська геологічна компанія», Іршанського гірничо-збагачувального комбінату, Житомирської геологічної експедиції, ТОВ «Житомирбуррозвідка», Ковельської геологорозвідувальної експедиції, ТОВ «СП «Обрій», ТОВ «Корона», ТОВ «Гідротехнобур», ДП «Житомирторф», ТОВ «Керамічна група «Голден Тайл», Житомирської ОДА, Житомирської облради, Житомирської державної екологічної інспекції, Олевської РДА, Олевської райради, Олевської міської ради, Копищанської, Хочинської і Сущанської сільських рад, Олевської ЗОШ №3, Перганської початкової школи.

Серед учасників конференції академіки, доктори і кандидати наук, професори, керівники наукових установ, підприємств та організацій, провідні фахівці, управлінці різних рангів.

На конференції  також були обговорені бурштинові проблеми та визначені оптимальні шляхи їх вирішення.

З доповідями про бурштин виступили:

Ремезова О. О. - старший науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України, професор, доктор геологічних наук: «Перспективи бурштиноносності Поліського краю як новий напрям геологорозвідувальних та гірничовидобувних робіт»;

Нестеровський В. А. - директор Геологічного музею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор, доктор геологічних наук: «Першочергові об’єкти подальшого вивчення та розробки бурштину».

Халімончук Ю.В. – заступник голови Олевської районої ради: «Роль органів місцевого самоврядування у сприянні розвитку геологорозвідувальних та видобувних галузей»;

Приходько В.Л. – головний геолог ДП «Українська геологічна компанія», кандидат геолого-мінералогічних наук: «Про гальмування органами місцевого самоврядування розвитку геологорозвідувальних робіт на Житомирщині».

Вдовиченко А. І. - голова правління Спілки буровиків України, академік АТН України:  «Ресурси земних надр – основа національного багатства України»;

Мартиненко І. І. - секретар науково-технічної ради Державної служби геології та надр України, кандидат технічних наук: «Про стан справ у Державній службі геології та надр України».

З питань бурштину конференцією було визначено:

Однією з перспективних бурштиноносних зон в Україні є Барашівська зона в Житомирській області, яка  є продовженням Клесівської зони Рівненської області, де на сьогодні розробляється значне за запасами Клесівське родовище бурштину. Зона простягається на 100 км на північному заході Житомирської області і включає ряд перспективних об’єктів, по яким були підраховані запаси бурштину і ресурси руди: Вікторівське родовище, Гулянська та Барашівська ділянки, ділянка Глинки та інші. Родовища і рудопрояви Житомирської області мало вивчені, хоча викликають інтерес як перспективні. Фізико-механічні властивості бурштину Барашівської зони близькі до властивостей Клесівського родовища, але відрізняються за кольором. Тут переважають забарвлення в жовтих і оранжево-червоних тонах. Використання бурштину в Україні орієнтується лише на ювелірну промисловість, практично відсутня фармацевтична, косметична продукція. Щодо ювелірної галузі, то головна проблема підприємств - недостатній розвиток дизайну виробів. В світі пріоритетні сфери використання бурштину: – виробництво ювелірних і художніх виробів; – медицина і косметологія; – лакофарбова промисловість; – різні галузі промисловості (оптика, приладобудування і т.д.).

Щодо бурштину були ухвалені такі постанови:

9. Дослідити та надати пропозиції щодо раціонального освоєння найбільш перспективних покладів бурштину в межах Барашівської та Пержанської бурштиноносних зон  для чого:

         - розробити нові підходи щодо пошуків бурштинових розсипів в межах цих зон, які базуються на палеогеографічних та палеогеоморфологічних критеріях;

         - надати пропозиції зі змін до діючого законодавства щодо дозволу старательського видобутку бурштину в межах невеликих за запасами об’єктів;

         - місцевим органам самоврядування приділити увагу розвитку малого і середнього бізнесу в сфері обробки бурштину за прикладом Польщі.

13. Визнати доцільним створення комунального підприємства «Олевська гірничо-геологічна компанія» для  геологічного  вивчення та комплексного освоєння Пержанського рудного району, видобутку бурштину та інших корисних копалин.

17. Провести низку засідань Експертно-аналітичних круглих столів в Житомирській ОДА, НАН України, АТН України та у телепрограмах  за участю провідних відповідних фахівців з питань освоєння «заморожених» родовищ та розв’язанню бурштинової проблеми.

Рішення було затверджене головою Житомирської ОДА та головою Держгеонадр України, і тому воно було обов’язковим для виконання підлеглими їм органами, установами і організаціями.  

Проте, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування не було здійснено жодного практичного кроку  по виконанню цього рішення, незважаючи на систематичне нагадування і наполягання з боку наукових установ та громадськості.  

Здійснювався якийсь мовчазний саботаж: ніяких заперечень чи пояснень причин невиконання, і поряд із тим, відверте ухиляння від обговорення подальшої співпраці у вирішені піднятих проблем.

 А ось імітацію бурхливої діяльності влада здійснювала нахабно.

Так, 17 грудня 2014 року відбулось засідання так званої робочої групи з вирішення бурштинової проблеми під головуванням заступника голови Житомирської ОДА Вячеслава Поліщука за участі представників обласних управлінь та науковців від  НАН України, АТН України і Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Від представників області лунали тільки скарги про знищення лісу, екологічну загрозу та  необхідності зміни  законів і жодної пропозиції по конкретним практичним заходам з легалізації видобутку бурштину.

Науковці ж запропонували програму  дій, реалізація якої базувалась на чинному законодавстві і не потребувала якихось особливих зусиль та значних інвестицій. А коли науковці обвинуватили владу у бездіяльності, то В. Поліщук сильно образився, надув щоки і відразу закрив засідання.  На наступні подібні засідання науковців уже не запрошували.

На цю тему в газеті «ЕХО» 25.12.204  була надрукована стаття «Власти Житомирской области не готовы к упорядочению добычи янтаря».  http://exo.net.ua/exo/7420-2014-12-25-09-30-04.

Якби влада дійсно була б налаштована на практичну діяльність з легалізації видобутку бурштину, то за ці два роки в кожному районі були б створені комунальні ,чи спільні,  чи інших форм власності, підприємства, які розвернули б такі широкомасштабні роботи, що повністю витіснили б всю нелегальщину.   І ніяких, крім надуманих, перешкод в цьому не було, не має, і не в природі не може існувати.

А тепер, пане Бориславе Соломоновичу, дайте громадськості обґрунтовану відповідь.

Хто конкретно в області перешкоджав створенню комунальних підприємств, або проявив бездіяльність, яка завдала цим шкоду в особливо крупних розмірах?

Чому Ви, як народний депутат, не відреагували на такі добре відомі, відкриті і поширені факти?

Що це: некомпетентність, потурання з  лінощів своїх,  а може просто - зговір?  Хотілось би отримати відповідь із перших вуст.