538 ПЕРЕГЛЯПрем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що державні підприємства приносять Україні 82 млрд гривень збитків. Про це він сказав під час виступу у Верховній Раді.
http://www.epravda.com.ua/news/2017/04/14/623870/?utm_source=traqli&utm_medium=email&utm_campaign=357
"Ми повинні ефективно підійти до продажу неефективно використовуваних державних активів. Ми маємо 3,5 тисяч державних підприємств, які є осередком неефективності та корупції", - сказав Гройсман.
"Вдумайтесь, 82 млрд гривень збитків, які приносять ці підприємства державі. 50% підприємств абсолютно не працюють, а 30% з цієї кількості є тільки прибутковими, 70% - збиткові", - заявив прем’єр.
"Ми маємо пройти шлях, який дозволить ефективно використовувати державні підприємства через публічний продаж. Це дасть можливість залучити в економіку мільярдні інвестиції, створити нові робочі місця, запровадити нові технології і зробити Україну більш конкурентною і сильною", - підсумував він.
Таким чином Гройсман публічно офіційно зізнався у систематичному невиконанні своїх прямих службових обов’язків, що підпадає під ознаку злочину «службова недбалість», яка завдала державі шкоду в особливо великих розмірах.
Усі державні підприємства, установи і організації та їх об’єднання підпорядковуються відповідним органам центральної виконавчої влади, контроль за діяльністю яких здійснюється міністерствами, які в свою чергу контролюються безпосередньо віце – прем’єрам, діяльність останніх контролює особисто прем'єр.
Таким чином в Україні існує державна управлінська вертикаль – піраміда, діяльність якої підтримує величезна армія чиновників: секретаріат КМУ, управління та департаменти міністерств, комітети, агенції, комісії, інспекції, відділи і безліч т.п.
Крім того, дублюють усе це обласні та районні державні адміністрації із своїми управліннями, департаментами, відділами і уповноваженими.
Кожній із наведених державних структур законодавчо встановлені відповідні функції і завдання, а посадовим особам обов’язки, від керівника до рядового чиновника, які вони повинні сумлінно виконувати без нагадуваннь.
Посадовець вищого рівня зобов’язаний в першу чергу організувати і забезпечити ефективний системний контроль належного виконання підлеглими посадових обов’язків. І тільки це є запорукою ефективної діяльності усіх державних структур.
Як трапилось так, коли прем’єр ГРОЙСМАН, маючи у безпосередньому підпорядкуванні такі потужні сили впливу і майже безмежні права та можливості, втратив контроль над державними підприємствами, установами і організаціями, і допустив їх неефективну діяльність та довів їх до банкрутства?
Внаслідок такої бездіяльності прем’єра ГРОЙСМАНА державі нанесена пряма шкода в сумі 82 млрд. грн. Це може розглядатись як злочин з обтяжуючими обставинами, і нібито усе вказує на попередній зговір групою осіб, і навіть зрада державним інтересам.
Майже в кожному пункті посадової інструкції керівника державного підприємства передбачені обов’язки, за якими він повинен забезпечити ефективну взаємодію виробничих одиниць, цехів та інших структурних підрозділів підприємства, і направити їх діяльність на досягнення високих економічних та фінансових результатів. І це він повинен виконувати без нагадуваннь зверху.
І якщо невиконання цих обов’язків завдало державі шкоду, то керівник не просто звільняється з посади, а притягується до кримінальної відповідальності. І така процедура застосовуються і до тих, хто зобов’язаний був контролювати діяльність цього керівника. І так аж до міністра, віце - премєра, прем’єра і навіть до кожного клерка, який не виконав свої прямі обов’язки.
Ще раз підкреслюємо, що кожна посадова особа виконує свої обов’язки в повному обсязі самостійно, без нагадувань і підштовхувань. І ніяких обставин, які звільняють посадовця чи керівника підприємства від належного виконання своїх обов’язків, законодавством не передбачено. Все інше розглядається як службова недбалість, або навмисні діяння у власних інтересах, чи за попереднім зговором групою осіб.
Якби прем’єр Гройсман мав в би, хоча б якісь задуми діяти в інтересах держави, то він повинен був на початку своєї прем’єрської діяльності звільнити усіх керівників збиткових підприємств, а також тих хто їх контролював, і призначити нових, яким поставити реальні завдання суттєвого підвищення рентабельності і забезпечити системний і дієвий контроль їх виконанням. Він цього не зробив – свідомо чи несвідомо, або під чиїмось тиском.
Щодо призначення посадових осіб усіх рангів без виключенням. Для цього не потрібно ніяких конкурсів, які тільки створюють додатково бюрократичну тяганину, потурають корупції і завдають велику моральну і матеріальну шкоду суспільству. Як показав досвід, конкурсна комісія не несе ніякої відповідальності за якість відбору, і ніяких проблем не вирішує, а тільки їх ускладнює.
Посадовець і керівник державного підприємства повинен призначатись тільки за особистим поданням посадовця вищого рівня, який безпосередньо контролює і несе повну відповідальність за діяльність призначеного.
Ніяких додаткових вимог до знань мов, освіти, стажу, віку і т.п. не повинно бути, а тільки потрібні дві вимоги: компетентність і відповідальність, які підтверджуються ефективною діяльністю на попередніх посадах. Все інше це його особисті проблеми.
І головне, претендент повинен офіційно представити реальні програму і план дій, підтверджені обґрунтованими розрахунками, часу на розробку яких не надається. На момент призначення вони повинні бути уже підготовленими для того, щоб з першого дня призначений зміг здійснювати послідовно практичні кроки за всіма напрямами, результати яких відразу будуть відчутні.
За таких умов претендент на посаду може бути тільки той, який має достатній досвід роботи, переконливо підтвердив ефективність свої діяльності у відповідній системі і підготовлений до самостійної практичної роботи по забезпеченню рентабельної діяльності підприємства.
Якби Гройсман мав наміри дійсно розвивати державні підприємства, і в цілому економіку країни, то він призначив би справжніх ефективних досвідчених менеджерів за такими принципами. Але він є торгаш і здатен тільки торгувати, вибивати кредити та їх марнотратити.
Спростування наведеного можливе за поданням інформації про факти звільнення керівників збиткових підприємств та притягнення їх до відповідальності. Поки що нам таке невідоме. 30 % державних підприємств взагалі не працюють, проте їх керівники, не виконуючи своїх обовязків, ще мабуть і отримують чималу зарплату, а інколи, і навіть розкошують, і ніхто цього не контролює. Таких прикладів можна навести безліч.
Ось один із них. Так, добре відомий усім «непотопаємый» т. в. о. Держгеонадр України Микола Бояркін. Підпорядковані йому підприємства у більшості своїй не працюють, а деякі просто банкротують.
Інший факт. Є проблема легалізації видобутку бурштину, а спеціалізоване підприємство «Бурштин України» доводиться Бояркіним до банкрутства.
Для чого таке чиниться? Кому це вигідно? Хто це контролює? І хто за це відповість? Як таке може пояснити громадськості пан Гройсман, хіба він про це не відає?
Назріла пора децентралізації геологічної галузі в Україні. Провідними фахівцями галузі розроблений проект відповідної концепції і направлений для обговорення безпосередньо Гройсману, а також віце – прем’єрам Кубіву і Зубку, у Мінфін, Мінекономіки, обласним державним організаціям, органам місцевого самоврядування. У відповідь жодної реакції. Хіба у них відсуні клерки відповідальні за виконання вимог Закону України "Про звернення громадян". А за що отримують зарплату чиновники спеціальних управлінь по звязкам із громадскістю? Ось вам і приклад безвідповідальності високопосадовців, які можуть на весь світ галасливо заявляти про свою бездіяльність, і їм за це абсолютно нічого не загрожує.
Лідери партій О. Ляшко, Ю. Тимошенко та інші популісти обвинувачують Гройсмана у всіх гріхах, свідомих і не свідомих, навіть у тих, до яких він не має ніякого відношення. А ось про справжні, явно видимі його вагомі провини, вони чомусь вперто замовчують. Ніби якась змова, підкилимні домовленості – що і ми так будемо чинити, коли прийдемо до влади, а ви будете мовчати, так як і ми тепер замовчуємо це.
На відміну від контрреволюційної гідри Яценюка, Володимир Гройсман, незважаючи на всі його тяжкі провини, за які він ще відповість перед Богом, необхідно віддати йому належне, і навіть деякі його дії достойні похвали. Але, під чиїм тиском він змушений інколи діяти відверто шкідливо, і мабуть проти своєї волі? Питання залишається відкритим.
Хто візьме на себе сміливість на нього відповісти?
