Артист рідкісного таланту, зірка "Великої різниці" Валерій Юрченко подарував Житомиру дружні шаржі на знаменитих артистів. Житомиряни мали змогу побачити і почути культових виконавців минулого й сучасності, образи яких втілив один з найкращих пародистів України.

Сьогодні телеекрани заполонили шоу пародій різного ґатунку. Свою артистичну кар'єру Валерій Юрченко починав ще тоді, коли зірок в Україні "копіювали" одиниці. Усі ці роки Валерій впевнено тримається на олімпі жанру пародії, підкорюючи найпрестижніші телешоу і фестивалі.

Можна з упевненістю сказати, що Валерій Юрченко є автором власного жанру музичної пародії. Усе починалося з того, що завдяки Валерію з уст топових закордонних зірок під музику світових хітів почали звучати слова з відомих пісень українською мовою.

За роки творчості Валерій Юрченко розширив свій пародійний діапазон. І сьогодні в його доробку є найрізноманітніші пародії.

Особисто для мене безпосереднє знайомство з творчістю цього дивовижного артиста почалося із Всеукраїнського фестивалю сатири та гумору "Вишневі усмішки - 2008". Його виступ тоді просто розірвав свідомість глядачів. Апогеєм концертного номеру стала пародія на Фредді Мерк'юрі, який заспівав наш ріднесенький "Реве та стогне". Вже за рік від таланту Валерія ревіла і стогнала вся наша Батьківщина. Національна слава прийшла до Юрченка після участі в шоу "Україна має талант". Міліціонер з Миколаєва став фіналістом популярного телепроекту та увійшов до десятки найталановитіших людей України в жанрі «музична пародія».

Далі були мегапопулярні телешоу «Велика різниця», «Велика різниця по-українськи», «Пародайс», зйомки в багатьох інших проектах.

А починалося все з музичної школи в Миколаєві. Потім - Миколаївський Педагогічний інститут і військова кафедра при інституті, факультет музики і світової художньої культури. Після закінчення вишу Валерій стає артистом хору при Українському театрі драми і музичної комедії Миколаєва. Минає п’ять років і Валерій стає… дільничним Центрального районного відділення міста Миколаєва. Ще п’ять років, і він - начальник ансамблю пісні і танцю УМВС в Миколаївській області.

Активна творча діяльність Валерія почалася з 2005 року, коли молодий чоловік бере участь у Всеукраїнському конкурсі Запоріжжя-Ялта-Транзит, де займає 1-е місце в номінації «музична пародія».

Я змалечку слідкував за всіма гумористичними та музичними проектами України й ближнього зарубіжжя. Коли в середині 2000-х я побачив по телебаченню феєричний виступ Валерія Юрченка, був зачарований магією мистецтва і людського таланту. Адже пародія – це щось незвідане. Кожна людина – індивідуальність. І вловити індивідуальні особливості відомих артистів та ще й талановито «один в один» передати це зі сцени – то особлива майстерність і справді Божий дар.

Великою радістю для мене, студента 2 курсу Житомирського державного університету, було запрошення від Володимира Шинкарука разом з ним взяти участь у гала-концерті Всеукраїнського фестивалю сатири та гумору «Вишневі усмішки - 2008» у столичному Палаці культури КПІ.

Володимир Шинкарук багато років разом з Євгеном Дударем проводили велику роботу, аби культовий фестиваль жив, відкривав нові таланти, популяризував українське слово. Ось і той фестиваль 2008 року подарував багато позитиву і Україні, й кожному його учаснику.

Володимир Шинкарук був директором фестивалю «Вишневі усмішки - 2008». «Він, до речі на цих «усмішках», став триликим в одному «флаконі» - організатором, режисером та інтелігентно-доброзичливим ведучим і талановитим виконавцем», - пише на своєму сайті письменник Василь Неволов. 

Володимир Федорович разом з незмінним художнім керівником «Вишневих усмішок» легендарним Євгеном Дударем зробили все можливе й навіть неможливе, аби в гала-концерті на сцені Палацу культури КПІ виступили яскраві зірки української естради та гумору – народнi артисти України Степан Савка, Анатолiй Паламаренко та уславлений квартет «Явір», заслужена артистка України Ірина Шинкарук та бард, поет-пісняр, театральний та кінодраматург Ігор Жук, головний редактор журналу «Перець», письменник-сатирик Михайло Прутнiк, хореографічний ансамбль «Сонечко» та солiст хореографiчного ансамблю «Донбас» Максим Рибалко, солiст ансамблю «Променистий» Тульчинського району, що Вiнниччині, Володимир Яковлєв,  запорізький гуморист Микола Білокопитов, талановитий гуморист з Житомира Михайло Гаврилюк, переможці численних естрадних фестивалів Олександр Нечаєв та Шоу-театр «КЛЕМ», виконавець політичних пародій Олег Драчук з Ніжина, народний артист України Євген Федорченко з Львівського національного академічного драматичного театру імені Марії Заньковецької та прекрасний музичний пародист з Миколаєва Валерій Юрченко, про якого я вам сьогодні розповідаю.

Мені також пощастило стати лауреатом цього фестивалю і читати зі сцени авторський гумористичний монолог. А ще - отримати в подарунок книги з автографом від патріарха українського гумору Євгена Дударя.

Минуло сім років, змінилося багато. На жаль, вже немає з нами Володимира Шинкарука. Всеукраїнський фестиваль «Вишневі усмішки» фактично канув у лету. Однак приємно, що друзі, лауреати фестивалю сьогодні прославляють Україну в різних куточках світу.

Не передати словами, якою радістю було дізнатися, що до нашого міста у складі зіркового футбольного клубу «Маестро» приїздить улюблений артист Валерій Юрченко.  

Популярні співаки, актори, музиканти 3 липня приїхали до Житомира, аби зіграти в футбол та дати благодійний концерт на підтримку героїв АТО. Усіх об’єднав благодійний спортивно-мистецький захід «За мир та єдність».

Удень команда ФК «Маестро» на стадіоні «Спартак» грала з командою збірних військ ВДВ. Ворота боронив бравий голкіпер Валерій Юрченко.

І як годиться голкіперу, Валерій феєрично розпочав вечірній благодійний концерт на сцені драмтеатру. Кожну пародію, запропоновану Валерієм, глядачі вітали овацією. Було відчутно, що ексклюзивні авторські знахідки майстра – актуальні і близькі житомирянам.

Мені особливо сподобався Луї Армстронг, який, завдяки Валерію, заспівав патріотичну пісню про український «wonderful world». 

Що не рядок – шедевр. Ось зокрема:

Якщо державну мову і досі хтось не знає,

Нехай всього три слова собі запам’ятає.

Це зовсім прості українські слова,

Нумо, разом: валіза, вокзал, Москва…

Після виступу за кулісами я мав ще одну радість кількахвилинного спілкування з прекрасним артистом і щирою людиною з відкритим серцем. З Валерієм ми згадали Володимира Шинкарука і той фестиваль «Вишневі усмішки - 2008», артист розповів про свій арсенал нових пародій, побажав миру і злагоди житомирянам, а ще – радості кожному українцю.

Мрії збуваються. Моя чергова мрія - побувати на концерті улюбленого артиста – збулася в рідному Житомирі. Мрійте і досягайте вершин! Ми – разом! Ми – щирі й добрі люди, а значить у нас все буде добре!

Фото - Віктор Мельниченко, Ярослава Гапонова