Виртуальный маршрутки бегают по дорогам Житомира, перевозят реальных пасажиров, которые рассчитываються с перевозчиками реальными деньгами. 

Сьогодні робоча група виконавчого комітету міської ради з питань економіки, транспорту, зв’язку,підприємництва та торгівлі влаштувала перевірку виконання умов договорів про перевезення пасажирів на деяких маршрутах міста. При перевірці був присутній заступник начальника управління транспорту та зв’язку Васянович В.В. Перевіривши документи у водіїв, ми впевнилися у тому, що частина автобусів маршруту №19 їздить вулицею Максютова без договору на право здійснювати перевезення пасажирів, а інша частина вулицею Миру, але в обох випадках початкова зупинка с. Лісове. За умовами проведеного конкурсу з визначення автомобільного перевізника на маршрут № 19 початкова зупинка є «Богунія», а не  с. Лісове.

Депутати скасували рішення виконкому, яким було затверджено  зміни до автобусної мережі та яким враховано всі звернення та прохання жителів, вони проти відкриття нових маршрутів, а тим паче проти збільшення кількості графіків на маршрутах. Що тепер робити тим, хто живе на вул. Максютова? Фактично вказана вулиця після вступу рішення міської ради залишиться без жодного перевізника.

На підставі неодноразових колективних звернень з  проханнями забезпечити жителів вул.. Червоноармійської транспортним сполученням із центральними вулицями міста, виконкомом 03.12.14 затверджено зміни до маршруту № 31, який матиме початкову зупинку вул. Червоноармійська, а кінцеву – вул. Промислова. Але 05.12.14 рішення було скасовано депутатами.

 В результаті ми маємо замкнене коло та людей, що стали заручниками системи, яка лише робить вигляд, що працює на благо. 

Оленчук Володимир Петрович, який тривалий час відстоює інтереси жителів вул. Максютова так прокоментував дану ситуацію: «Давайте знімемо ті маршрути, які юридично не мають права їздити. Я не проти. Тоді нехай депутати особисто розвозять людей. Я з 2007 року займаюся цим питанням. Мене ніхто не чує. Коли заступником був Гундич, я телефонував йому о 7:30 ранку і звітував, що дуже довго стою на зупинці. Він «чемно» запитував чи я знаю котра година і що робочий день ще не почався. Але ж я не можу дзвонити кожен день і скаржитися. Чому я маю ходити в управління транспорту і просити те, що я повинен мати і так?» 

Я хочу, щоб громада зрозуміла мою позицію: мені все одно з яким перевізником буде укладено договір. Для мене важливо, щоб люди мали якісне транспортне забезпечення і їх це повністю влаштовувало.