Криваві події лютого 2014 року назавжди увійдуть у нашу історію та залишаться в серцях багатьох як урок, що єднання людей сильніше за систему, якою б незламною вона не здавалася.

Пройшло мало часу, щоб робити якісь висновки про Майдан та його вплив на історію нашої країни. Мають пройти десятиліття, щоб суспільство дало оцінку цих подій. І це має бути історична, а не політична оцінка.

Велика частина людей, які вірили у зміни, через чотири роки відчувають розчарування. І по правді кажучи є чому. Але потрібно розумі та усвідомлювати, що Майдан та події перших днів після його перемоги, мають стати для нас уроком на майбутнє. Не Майдан є причиною негараздів та того, що відбувається в державі зараз. Причина у тому, що зі зміною прізвищ система залишилися тією ж. Поки одні віддавали свої життя на Інститутській, інші захоплювали владу. Це були різні люди, з різними цілями та цінностями. І якщо одні бачили у цьому можливість змінити країну, то інші бачили – лише інструмент приходу до влади.

Суспільство не було консолідованим та спроможним утримати владу в країні.

Усі очікували зміни системи, зміни правил гри так, щоб вони були зрозумілими та однаковими для усіх. Але нічого з цього не відбулося, адже владу отримали вихідці «системи». Просто інші, які ніколи її не будуть змінювати.

Що з цим робити?

Я не прихильник силового розвитку подій у державі. Якщо найближчим часом відбудеться нова революцію або новий Майдан – нічого хорошого з цього не буде. Новий Майдан вже не буде мирним, де натовп захищатиметься палаючими шинами та відібраними у силовиків щитами. У населення дуже багато зброї, в тому числі і нелегально привезеної із зони АТО. Враховуючи, що тисячі людей мають реальний бойовий досвід, новий Майдан буде кривавою бійнею, після якої «система», імовірніше, залишиться, а ось держава може не витримати!

Лише мирна зміна влади за результатами виборів, як на мене, – це єдиний цивілізований та вірний вихід із ситуації, в якій ми опинилися. Суспільство має охочіше йти у політику та ходити на вибори, ніж влаштовувати мітинги та нові майдани.

Система досі залишається незміною як на місцевому, так і на національному рівні. Більша частина людей залишається тією ж, лише змінюють партійні бренди, а замість георгіївських стрічок вдягають вишиванки... І поки нормальні та свідомі люди не будуть йти в політику з метою встановлення цивілізованих правил – нічого не зміниться. Сподіватися, що це станеться саме по собі або хтось інший це зробить за нас – не варто!

P.S. Історія повторюється двічі: перший раз у вигляді трагедії, другий – у вигляді фарсу.

У Києві 18 лютого 2018 року було закрито на декілька годин станції метро в центрі так само, як це робилося 18 грудня 2014.