12 липня 2020, 13:23 Житомир: °C
Олена Галагуза
Журналістка, депутатка Житомирської обласної ради

Валентин Вигівський сидить в одиночній камері у Росії

Уже три з половиною роки Валентин Вигівський відбуває покарання у колонії суворого режиму у м. Кірово-Чекпецьку Російської Федерації. Чоловіка заарештували у вересні 2014 року у Криму, засудили до 11 років позбавлення волі. Звинуватили у володінні секретною інформацією, яка може завдати шкоди російській авіації. Після тортур підписав висунуті обвинувачення. До того чоловік був активним учасником Майдану, і під час слідства росіяни закидали йому “бандерівщину”. На момент затримання Валентин був приватним підприємцем і займався ремонтом автомобілів. Але в дитинстві дійсно захоплювався авіацією, надалі спілкувався із цим середовищем. Під нього влаштували цілу спецоперацію, аби заманити з України на підконтрольну Росії територію.

Батьки Валентина родом із села Горщик Коростенського району, щотижня їздять туди з Києва до родичів. Спілкуємося із батьком Валентина Петром Семеновичем.

“Дружина двічі їздила туди (в колонію) до сина. Перший раз проходила так звану бесіду із слідчим, а фактично це був допит. Питали загальне: чим займався, чи жадібний”, - говорить батько.

Додає, що цієї весни знову збираються у колонію, але поки не знають, чи вдасться. Вряди-годи син телефонує їм.

“Про обмін полоненими у цьому випадку не йдеться, адже син не є військовим. Таких, як він, у Росії сидять 66 осіб. Щоб представляти їхні інтереси, було створено громадську організацію “Родичі політв’язнів Кремля”. Проте депутати нам одразу сказали, що мало чим можуть зарадити”, - веде далі Петро Семенович.

Ув’язнений веде здоровий спосіб життя: підтримує фізичну форму, не палить, але часом скаржиться на здоров’я. За словами його батька, неподалік колонії, де відбуває покарання Валентин, колись арештували до сусіднього селища його діда Семена Олександровича, який був партизаном у роки Другої Світової війни, дійшов до Берліна. У 1951 році його репресували як “ворога народу”, а реабілітували після смерті Сталіна у 1955 році.